Анна Франк: зраджена, депортована та всесвітньо відома

У 1933 році єврейська дівчинка Анна Франк (Anne Frank) разом з родиною, рятуючись від переслідувань нацистів, змушена була втекти з Німеччини до Нідерландів. Під час Другої світової війни, коли німці окупували Нідерланди, вона з родиною впродовж двох років жила в таємному сховищі одного з будинків в Амстердамі. Але їх хтось зрадив. 4 серпня 1944-го родину Франк депортували в "Освенцім".

У Анни Франк (перший ряд ліворуч) була сестра Марґот (другий ряд праворуч). Марґот була на три з половиною роки старша за неї. Їхній батько, Отто Франк (Otto Frank), зробив це фото під час святкування восьмого дня народження Марґот у лютому 1934 року, коли сім'я вже жила у вигнанні в Нідерландах.

Батько Анни зміг заснувати в Амстердамі свою фірму. Офіс розташовувався в цьому будинку. У задній частині будівлі Отто облаштував таємну схованку для своєї сім'ї та ще чотирьох людей, де вони жили з 1942 до 1944 року. Саме в цьому сховищі Анна Франк написала свій щоденник, який зробив її відомою на весь світ. На жаль, уже після смерті. У цьому будинку із 1960 року розміщується музей Анни Франк.

З самого початку Анна робила записи у щоденнику майже щодня. Він став для неї свого роду другом. У ньому вона зверталася до уявної подруги, яку називала Кітті. Життя, яке вела дівчинка тепер, кардинально відрізнялось від її попереднього, безтурботного існування. "Найбільше мені подобається те, що я можу принаймні занотувати, що я думаю і відчуваю, інакше я б точно задихнулася", - писала вона.

Анна Франк та її сестру з Аушвіца перевезли в Берген-Бельзен 30 жовтня 1944 року. У цьому концентраційному таборі загинуло понад 70 тисяч людей. Після звільнення табору під наглядом британських солдатів жертв нацистського терору поховали в братських могилах. Анна Франк і її сестра Маргот померли в таборі від тифу в березні 1945 року. Анні на той час було лише 15 років.

Надгробний камінь над могилою Анни також стоїть у Берген-Бельзені. Ця єврейська дівчина з Франкфурта-на-Майні уявляла своє життя інакше. "Я не хочу марно прожити своє життя, як більшість людей… Я хочу принести радість і користь людям, які живуть навколо і навіть не знають мене. Я хочу продовжувати жити навіть після моєї смерті", - так 5 квітня 1944 року писала вона в своїх записах.

Дівчина мріяла стати відомою журналісткою чи письменницею. Але слава прийшла до неї вже після смерті, завдяки записам у щоденнику. Батько, який єдиний пережив нацистський терор, посприяв його публікації у липні 1947 року. Зараз "Щоденник Анни Франк" перекладено понад 60-ма мовами Українська версія записів вперше з'явилася у 1995 році. Анна Франк стала символом жертв нацистської диктатури.