«Афера Шпігеля»: урок свободи для німецької преси
24 серпня 2009 р.
«Наша країна опинилася у прірві державної зради», - гнівно оголосив старий канцлер Конрад Аденауер, виступаючи перед депутатами Бундестагу після арешту видавця найвпливовішого тижневика країни Рудольфа Ауґштайна, а також журналіста «Шпіґеля» Конрада Алерса. Причиною арештів та обшуків у редакції часопису стала стаття оглядача з проблем оборони Алерса про маневри НАТО у Німеччині. «Умовно обороноздатні» - під таким заголовком вийшла стаття, в якій детально наводилися численні недоліки концепції ядерної безпеки, розробленої урядом Аденауера спільно з партнерами по НАТО. Відповідальний за програму: міністр оборони Франц Йозеф Штраус.
Арешт за вказівкою зверху
Згодом стане відомо, що видавця «Шпігеля» заарештували за особистою вказівкою Штрауса. Хоча, вперше виступаючи на спеціальному засіданні Бундестагу, міністр оборони відхрещувався від втручання у перебіг слідства: «У період між 16 і 26 жовтня я не брав участі у жодних нарадах із цього приводу. Звісно, співробітники мого відомства тримали мене у курсі справи. Але деталей я не знав. Я не знав, чим все закінчиться», - виправдовувався Штраус.
Однак перший в історії післявоєнної Німеччини політично вмотивований арешт журналіста та обшуки у редакції дуже скоро обернулися проти уряду Аденауера. Вже у грудні Штраус подав у відставку, менше ніж за рік йде весь уряд на чолі з Конрадом Аденауером. Міністр внутрішніх справ Германн Гехерль, виступаючи у Бундестазі напередодні відставки Штрауса мусив визнати, що арешт Ауґштайна був незаконним: «Це було, як би це сказати… Дещо за межами легальності», - сказав Гехерль.
Надуманий привід
Привід для обшуків і арештів у справі про «державну зраду» був очевидно надуманим. Адже у статті Конрада Алерса хоча й містився детальний опис маневрів військ НАТО в разі небезпеки ядерного удару, однак всю інформацію було взято з відкритих фахових джерел. На захист «Шпігеля» стали всі журналісти молодої демократичної Німеччини – по всій країні відбувалися численні демонстрації на підтримку заарештованих, пригадує колишній шеф-редактор часопису Штефан Ауст.
«Афера «Шпігеля» засвідчила, що демократія у той момент була у небезпеці. Це була інтервенція авторитарної держави юридичними засобами – Ауґштайн провів у в’язниці 103 дні. Його ув’язнення стало символом недемократичних дій, серйозного придушення свободи преси», - наголошує Ауст.
Судова тяганина у цій справі тягнулася довго. Лише 1965 року Верховний суд остаточно відхилив відкриття кримінальної справи проти Ауґштайна та Алерса. На думку суддів, оприлюднена у «Шпігелі» інформація не містила державної таємниці. Натомість у діях Франца Йозефа Штрауса було знайдено ознаки зловживання службовим становищем та незаконного позбавлення волі.
Автори: Міхаель Марек / Євген Тейзе
Редатор: Леся Юрченко