1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Боснія і Герцеговина: безкінечна криза

9 липня 2009 р.

Міжнародний валютний фонд підтвердив у четвер надання мільярдного кредиту Боснії і Герцеговині. Оглядачі сумніваються, що для подолання кризи у цій країні достатньо одних лишень грошей.

https://p.dw.com/p/IkRw
Фото: DW

Війна, що розпочалася у Боснії і Герцеговині 17 років тому, все ще дається тут взнаки. Внаслідок понад трьохрічного конфлікту ця країна втратила понад півмільйона своїх жителів: близько 100 тисяч загинули, ще 500 тисяч залишили батьківщину. Політичні суперечки та етнічні конфлікти завадили успішній відбудові та розвитку навіть у мирні часи. А нині останньою краплею для економіки Боснії і Герцеговини стала світова криза.


Продавщиця овочів та фруктів на міському базарі у місті Баня-Лука, що на півночі країни, вже відчула погіршення ситуації на собі: «Раніше на цьому ринку завжди було дуже людно. Сьогодні ж часом проходить ціла година без жодного покупця. Мені теж нелегко. Ситуація надзвичайно складна».


І це попри досить низькі ціни: «Морква коштує дві марки, боби – від трьох з половиною до восьми, часник і цибуля - від п’яти до шести, капуста – 1,30 за кілограм», - дивується Міца.


Конвертована марка є офіційною грошовою одиницею в Боснії і Герцеговині з часу закінчення війни. Середня заробітна плата в Боснії – майже 1200 марок брутто. Втім, це стосується лише тих, у кого є робота, адже чверть працездатного населення – безробітна. За статистикою, рівень безробіття в Боснії і Герцеговині становить навіть 40 відсотків, тому що багато хто працює неофіційно.


Рятівний кредит


У період кризи ситуація погіршується з кожним днем. Фікрет Чаушевіч, економіст із Сараєво, розповідає, що найбільших втрат нині зазнає донедавна успішний експорт Боснії і Герцеговини: «На першому місці була сталеливарна промисловість. За п’ять років, починаючи від 2003 року, обсяги експорту сталі вдалося збільшити з 170 до 930 мільйонів марок. На другому місці були виробники великих побутових пристроїв. На третьому місці - виробництво алюмінію».


Спад експорту і скорочення іноземних інвестицій у Боснії і Герцеговині має компенсувати кредит від МВФ на суму 1,13 мільярда євро. Головна умова Фонду – скорочення державних видатків. Уряд зобов’язується виконати програму заощадження 355 мільйонів євро ще цього року. От-тільки центральне керівництво має досить обмежені повноваження і значною мірою залежить від урядів окремих частин країни – Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини.


Корупція процвітає


Ще одна проблема цієї балканської держави – корупція. Ще місяць тому тодішній прем’єр-міністр Федерації Неджад Бранкович робив красномовні заяви: «Ми частково змінимо закони, аби розвантажити економіку. Працедавці виступають за втручання держави заради збереження робочих місць. Держава повинна і сама більше інвестувати, аби компенсувати втрачені експортні ринки. Для збільшення видатків ми застосуємо власні кошти та кошти міжнародних фінансових інститутів…»


Нині після звинувачення у зловживанні службовим становищем та привласненні грошей державного концерну Бранкович змушений був подати у відставку. Схожі звинувачення висунуті й проти голови уряду Республіки Сербської Мілорада Додика.


Звичайне населення тим часом втрачає останню надію: «Це не життя, це просто виживання!»


Автори: Філіп Славковіч, Тетяна Бондаренко

Редактор: Володимир Медяний