Вибори в Україні: як партії борються за молодих виборців

Молодь - одна з основних груп виборців кількох партій, які беруть участь у цьогорічних дострокових парламентських виборах в Україні. Саме на неї роблять ставку політичні сили, коли агітують на концертах та через смартфони. Однак соціологи попереджають, що з українською молоддю такі заходи можуть взагалі не спрацювати.

Молодь може вплинути на майбутній парламент

Останні соціологічні дані Київського міжнародного інституту соціології свідчать, що на початок липня понад 48 відсотків українських виборців точно готові прийти на вибори, 17 відсотків ще сумніваються щодо цього, 26 відсотків точно не прийдуть на виборчі дільниці, а сімом відсоткам було складно визначитись. 

Дещо раніше соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила дані дослідження щодо явки на вибори, за якими чверть українських виборців - в основному, молодь та люди середнього віку - може проігнорувати голосування 21 липня, оскільки вже запланувала відпочинок. "Молодь менш активна у виборчому процесі. Цього разу головний чинник - відпустки", - констатує у розмові з DW заступник директора соціологічної служби "Рейтинг" Любомир Мисів.

За його словами, фактор відпусток може підкорегувати склад майбутнього українського парламенту. Від відпочинкового настрою молоді можуть виграти партії "Опозиційна платформа - За життя" та "Батьківщина", основу електорату яких складають люди старшого віку. А у програші від виборів влітку можуть опинитись партії "Слуга народу", "Європейська cолідарність" та "Голос", які cпираються саме на молодь. "Електоральні вподобання через фактор відпусток коливатимуться в межах лише одного відсотка. Однак цей відсоток може бути критичним для потрапляння в парламент, наприклад, партій "Голос" чи "Батьківщина", які знаходяться на межі", - констатує Мисів. Саме тому, за його словами, нині політсили активно мобілізують молодь всіма доступними засобами.

Шоу як дієва технологія

У Комітеті виборців України (КВУ) помітили тенденцію, що концерти та шоу стали у цьогорічній передвиборній кампанії дієвою технологією, адже загітувати одночасно 10-15 тисяч глядачів, які зібралися розважитися та послухати пісень, набагато дешевше та більш ефективно.

"Практикується карнавалізація виборчого процесу, бо шоу та емоції нині агітують краще, ніж розмови про гострі проблеми. Цей тренд, заданий ще на президентських виборах, зараз масштабується. Зокрема, шоу практикують партія "Голос", лідер якої співає на концертах, партія "Слуга народу", за яку на безкоштовних фестивалях агітує "95-й квартал", та "Аграрна партія", - пояснив DW голова КВУ Олексій Кошель. За його словами, зараз в Україну повернувся формат виборчої кампанії парламентських виборів 2012 року, коли політики та партії також змагалися за прихильність молоді. 

Нові формати та обличчя

Експерти констатують, що передвиборні програми партій та кандидатів на мажоритарних округах читають менше 10 відсотків виборців. Такі традиційні ЗМІ, як газети, журнали та радіо, нині не користуються популярністю у молоді. Тому основним каналом комунікації з молодими виборцями є інтернет-сайти, соціальні мережі та телебачення. Започаткований на президентських виборах тоді ще кандидатом у президенти Володимиром Зеленським формат спілкування з виборцями через відеозвернення нині теж у тренді. Партії та кандидати-мажоритарники активно агітують за себе через таргетовану відеорекламу, проводять відеостріми, розміщують вірусні відеоролики у соцмережах. "Молодь цікавиться не програмами партій, а роликами в Youtube. Оскільки для неї більш переконливими є емоції, а не деклрації. На цьому і грають партії", - наголошує Кошель.

Політтехнолог Денис Богуш вказує на те, що поряд зі смартфонами для залучення молоді у вибори партії та кандидати традиційно використовують телебачення. Однак ставку більше роблять не на передвиборні агітаційні ролики чи замолені проплачені новини, а на фільми, серіали та музичні кліпи, герої яких асоціюються у молоді з тим чи іншим кандидатом чи політсилою.

За останніми даними соціологічного опитуваннями групи "Рейтинг", для 63 відсотків українців головним мотивом для вибору на парламентських виборах є те, чи представляє партія у своєму списку політиків нової генерації. Більшість політичних сил уже усвідомила, що у суспільства нині є запит на зміну політичних еліт, тож включила до своїх списків молодих кандидатів. Політики ніби кажуть: "Подививсь, у нас у списку такі ж молоді і амбіційні, як ти. Голосуй за нас!"

"Нинішній загальний тренд - загравання з молоддю. Всі хочуть доєднатися до цього хайпу, обіцяючи молоді обличчя та зміни в країні", - переконаний Богуш.