1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибори до Київради

Олександр Савицький5 жовтня 2015 р.

Списки кандидатів на виборах до Київради не обіцяють оновлення столичного самоврядування. Експерти відзначають брак нових ідей, нових облич та нової якості кампанії з виборів депутатів та мера.

https://p.dw.com/p/1GilM
Віталій Кличко має всі шанси залишитися у мерському кріслі. На фото - Кличко з дружиною під час голосування на парламентських виборах у жовтні минулого року
Віталій Кличко має всі шанси залишитися у мерському кріслі. На фото - Кличко з дружиною під час голосування на парламентських виборах у жовтні минулого рокуФото: picture-alliance/dpa

За новим виборчим законом, місцеві вибори 2015 року мають відбуватись за відкритими партійними списками. Наразі повною мірою до виконання цієї вимоги закону наблизилось лише Об'єднання "Самопоміч". На його партійному сайті можна легко знайти виборчі списки не лише до Київської, а й до решти місцевих рад, на депутатські місця в яких претендує ця партія.

Більшість інших партій, що мають перспективи провести своїх представників до Київради, заховали виборчі списки або на сайтах регіональних осередків, як у Блоці Петра Порошенка "Солідарність" (БПП), або в стрічці новин, де заголовок жодним чином не анонсує партійний список - як от в Українському об'єднанні патріотів УКРОП. Проект списку кандидатів в депутати до Київради від "Батьківщини" у перші дні жовтня можна було побачити лише на сторінці у Facebook Володимира Бондаренка, який є кандидатом від цієї партії на посаду столичного міського голови.

У Радикальній партії Олега Ляшка запевнили, що опублікують виборчий список найближчими днями. А в "Опозиційному блоці" взагалі не вдалося отримати жодної іншої інформації, окрім як визнання того факту, що виборчий список ще не оприлюднений.

Виборчий проект "УКРОП", серед спонсорів якого мільярдер Ігор Коломойський, найактивніше витрачає кошти на агітацію
Виборчий проект "УКРОП", серед спонсорів якого мільярдер Ігор Коломойський, найактивніше витрачає кошти на агітаціюФото: DW/A. Sawitzky

Тим часом, як свідчить дослідження Комітету виборців України (КВУ), деякі партії вже активно витрачають гроші на політичну рекламу та агітацію. У КВУ констатують, що в центрі та на півночі України, зокрема і в столиці, найбільше грошей витратили БПП та УКРОП.

Фаворити київських перегонів

Поряд із БПП, найбільш вірогідними переможцями виборів до Київради, відзначив у розмові з DW експерт Інституту соціальних технологій "Соціополіс" Ярослав Макітра, вважаються партії "Батьківщина", "Єдність", "Самопоміч", Всеукраїнське об'єднання "Свобода" і Радикальна партія.

Безальтернативним лідером у перегонах за посаду столичного мера вважається нинішній міський голова Віталій Кличко. У виборчій кампанії він робить акцент на господарчих успіхах і дає нові обіцянки киянам. Утім, Макітра переконаний, що популярність Кличка не така висока, щоб він міг перемогти уже в першому турі, а тому другого туру з екс-мером Києва Олександром Омельченком або Володимиром Бондаренком не уникнути.

Експерт наголосив, що ці прогнози ґрунтуються на даних соціологічних досліджень станом на кінець вересня. Провідні соціологічні інститути поки не оприлюднювали актуальних досліджень по Києву. Утім, такі дані є у розпорядженні учасників виборчих перегонів. "Упродовж наступних трьох тижнів кияни можуть різко змінити свою думку, зважаючи на публікацію усіх виборчих списків. Не можна виключати також зміни настроїв киян щодо подій на Донбасі, чи впливу на результат виборів цілої низки інших непередбачуваних факторів", - застеріг Макітра.

Без кардинальних змін

Епатажний екс-мер Леонід Черновецький пішов з київської політики. Але багатот його однодумців знову йдуть до Київради у списках різних партій
Епатажний екс-мер Леонід Черновецький пішов з київської політики. Але багатот його однодумців знову йдуть до Київради у списках різних партійФото: AP

Та хто б не переміг на виборах до Київради, її діяльність навряд чи відрізнятиметься від рішень теперішнього депутатського складу, вважає колишній активіст містозахисного руху Києва, народний депутат від "Батьківщини" Ігор Луценко. "Основним завданням цієї Київради було зберігати корупційні здобутки, існуючі схеми та награбоване корупціонерами майно. Наступники цього складу Київради продовжать успішно виконувати ці функції", - сказав депутат в інтерв'ю DW. Сам Луценко – колишній київський громадський активіст – у Київраді працювати не схотів. На виборах минулої весни він був обраний до Київради за списком "Батьківщини". Однак вже восени пішов під прапором цієї партії до Верховної Ради.

Склад партійних виборчих списків не дає підстав сподіватися на зміни ситуації, вважають й опитані DW експерти. Голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель зазначив в інтерв'ю DW, що партійні команди не продемонстрували під час підготовки виборів до Київради ані відкритих дискусій, ані прозорих механізмів формування виборчих списків. "В результаті вони не запропонували нових команд", - сказав експерт. Координаторка Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська у розмові з DW зазначила, що у списках багато "давно знайомих" облич, у тому числі колишніх соратників сумновідомого мера Леоніда Черновецького. Вони, за словами експерти, фігурують не лише в списку лідера виборчих перегонів - БПП, а й в багатьох інших виборчих списках.

Нові люди чекають наступних виборів?

Своєю чергою, Ярослав Макітра наголосив, що у попередньо схвалених виборчих списках партій, представники яких претендують на місця в Київраді, він вбачає й кричущі випадки. Наприклад, у списку "Бітьківщини" фігурує Денис Москаль, який був причетний до розвалу фракції "Батьківщини" в Київраді часів Януковича-Черновецького. "Спостерігається стандартна ситуація, що була ще за часів Януковича: в різних партіях можна бачити людей, яких поєднують родинні та корпоративні зв'язки", - пояснив Макітра.

Експерт вказує на те, що нових облич з числа представників громадянського суспільства у виборчих списках небагато - через розчарування політичними процесами в державі. На думку Ярослава Макітри, активна частина суспільства воліє зачекати на наступні місцеві вибори, що після завершення процесу децентралізації мають відбутись за два роки.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою