1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Газова суперечка: інформаційна війна Москви і Києва

Олександр Павлов6 січня 2009 р.

Газова суперечка між двома державами відбивається і в ЗМІ. Наскільки можна говорити про об’єктивність четвертої влади обох країн у висвітленні цього конфлікту і якої шкоди можуть завдати російські ЗМІ іміджу України?

https://p.dw.com/p/GTFE
Фото: AP

Російські ЗМІ щодня активно поширюють критичні щодо України заяви керівництва "Газпрому". Водночас точка зору української сторони практично відсутня, а з висловів західних експертів добираються цитати, які вигідні Росії. На думку заступника директора Інституту країн СНД Володимира Жаріхіна, це цілком природно:

Чекати обєктивності не доводиться

«У будь-якому конфлікті чекати об'єктивності від однієї зі сторін було б зайвим. Також у висвітленні є необ'єктивною і українська сторона. Але щодо фактів, то вони всі були викладені на російському телебаченні та російських ЗМІ. Те, що симпатії російських ЗМІ на стороні «Газпрому», – не дивно», - відзначає російський експерт.

Водночас Олег Панфілов з російського Центру екстремальної журналістики вважає, що висвітлення теперішньої суперечки між Росією і Україною нічим не відрізняється від всіх попередніх.

«Власне, для цього російські власті і відновлювали радянські традиції і методи пропаганди, узявши під контроль все національне російське телебачення. За допомогою цього досягнення вони намагаються впливати на громадську думку. Хоча впливати на громадську думку в Росії заняття доволі невдячне, оскільки громадськість не відіграє ніякої ролі в таких проектах, як торгівля газом. Громадська думка створюється для якихось передвиборних кампаній.

Перемога лише на власній території

Олег Панфілов також упевнений, що не можна порівнювати висвітлення цього конфлікту російськими і українськими ЗМІ:

«Україна вже давно вийшла вперед в освітленні різних конфліктів, зокрема, і недавнього конфлікту в Грузії. Російські журналісти втратили всі нечисленні традиції вільної преси, накопичені за часів правління президента Єльцина. Зараз відновлені традиції радянського ТБ».

Олег Панфілов вважає, що російська пропаганда не має вливу на зовнішній світ – ні на Україну, де прийом російських телеканалів є обмеженим, ні на інші країни. Як приклад Панфілов наводить конфлікт з Грузією. Під час цієї війни, вважає він, Росія вигравала інформаційну війну тільки на власній території.