1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Глава КВУ: Менше 4% переселенців зареєструвались на вибори

Вікторія Власенко
15 березня 2019 р.

Донині менше чотирьох відсотків вимушених переселенців із Криму та Донбасу змінили місце голосування, аби взяти участь у виборах. Чим це пояснюється, в інтерв'ю DW розповів глава Комітету виборців України Олексій Кошель.

https://p.dw.com/p/3F6if
Акція переселенців у Києві (фото з архіву)
Фото: DW/I. Burdyga

За офіційними даними, в Україні нараховується понад півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО), із яких понад 1,3 мільйона мають право голосу на виборах. Для того, аби потрапити у списки виборців за фактичним місцем проживання, переселенець має пройти нескладну процедуру. Чому ж виборча активність серед вимушених переселенців низька і чи зможуть взяти участь у виборах українські громадяни, які проживають на окупованих територіях, в інтерв'ю DW розповів генеральний директор всеукраїнської громадської організації Комітет виборців України Олексій Кошель.

Deutsche Welle: Пане Олексію, за Вашою інформацією, скільки внутрішньо переміщених осіб на сьогодні зареєструвалися для участі у виборах?

Олексій Кошель: Станом на початок березня ми бачимо украй низьку активність серед громадян, які були змушені залишити місце свого постійного проживання. Зокрема лише менше чотирьох відсотків внутрішньо переміщених осіб змінили місце для голосування, хоча сьогодні суттєвих труднощів для того, щоб це зробити, немає. Внутрішньо переміщена особа має знайти інформацію про місце, де знаходиться відділення державного реєстру виборців, прийти туди зі своїм паспортом і буквально за кілька хвилин заповнити заяву для того, щоб змінити місце для голосування.

Генеральний директор всеукраїнської громадської організації Комітет виборців України Олексій Кошель
Генеральний директор всеукраїнської громадської організації Комітет виборців України Олексій КошельФото: O. Koschel

І ми зверталися публічно до представників органів державної влади, зокрема, міністерства інформаційної політики, до військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганської областей, а також Київської міської та Київської обласної адміністрацій - це ті регіони, де проживає найбільша кількість ВПО, щоб вони провели належну інформаційно-роз'яснювальну роботу про те, яким чином можна змінити місце для голосування. Але особливої реакції на наші заклики не помітили.

То, на Вашу думку,  ці малі показники пояснюються низьким рівнем поінформованості?

Тут мають вплив і штучні бар'єри. Якщо виборцю 31 березня треба просто прийти на виборчу дільницю, місцезнаходження якої він, як правило, знає, то внутрішньо переміщеним особам перед виборами треба знайти відділення державного реєстру виборців, дізнатися і знайти місце для голосування, а перед другим туром знову повторити ці дії.

Тобто все ж таки процедура голосування для ВПО пов'язана з тяганиною?

Так, незручності є. І тому, на нашу думку, для того, аби зняти всі бар'єри, необхідно кардинально реформувати пострадянський механізм реєстрації. У Верховні Раді вже зареєстрований законопроект, який передбачає таку реформу. Суть його полягає у тому, що кожен громадянин, незалежно від того, є він власником житла чи ні, незалежно від того, де він проживає, може шляхом повідомлення отримати місце для реєстрації. Таким чином для ВПО вирішаться не лише питання їхніх виборчих прав, а й питання соціального захисту, доступу до закладів охорони здоров'я, дошкільної та шкільної освіти.

Чи розраховуєте Ви, що з наближенням дня виборів кількість ВПО, зареєстрованих для участі у виборах, все-таки зросте?

Я сподіваюся, що ця цифра буде більшою, принаймні понад 10 відсотків. Але я не впевнений навіть у таких незначних показниках, бо поки що не бачу активної інформаційно-просвітницької кампанії ні з боку держави, ні від політичних партій, ні з боку громадських організацій. Проте ще більше проблем виникне у другому турі президентських виборів. Бо якщо зараз ВПО мають достатньо часу для зміни місця голосування, то перед другим туром їм треба буде повторити цю процедуру - і для цього в них буде лише кілька днів.

Чи вплине низька явка ВПО у другому вирішальному турі президентських виборів на легітимність їхніх результатів?

Ні, на легітимність виборів це жодним чином не вплине. Але оці вкрай низькі цифри мають стати  черговим сигналом для українського парламенту, який не спромігся за більш ніж чотири роки роботи розв'язати це вкрай важливе питання. Ми лише бачимо, як політики активно спекулюють на питаннях захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.

Чи можуть жителі окупованих територій взяти участь у виборах?

Так, вони можуть проголосувати на президентських і парламентських виборах, але мають змінити місце для голосування. Однак на парламентських виборах вони зможуть проголосувати лише за політичну силу, а не за депутати від свого виборчого округу.

Тобто для зміни місця голосування громадянин, який живе на непідконтрольних уряду в Києві територіях, має перетнути лінію розмежування?

Так, процедура зміни місця голосування для них така сама, як і для ВПО. Але у жителя окупованих територій виникають додаткові труднощі. Він має один разу перетнути лінію розмежування, щоб змінити місце голосування, другий раз - у день виборів, а у другому турі ще раз повторити ці дії. Крім цього, для жителів окупованих територій існують додаткові ризики у вигляді репресій чи погроз з боку окупаційної влади, адже участь у голосуванні - активний громадянський вчинок, який може призвести до серйозних негативних наслідків. Тому ми очікуємо низької активності виборців, які проживають на непідконтрольних українському урядові територіях. Але ми повинні ставитися до цього з розумінням.

Прописка по-німецьки: просто, але обов'язково для всіх (27.12.2016)