1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Грецька трагедія і фіскальний пакт - очікуваня від саміту ЄС

28 січня 2012 р.

У понеділок, 30 січня, відбудеться черговий саміт ЄС. Знову йдеться про фінансову кризу, і знову - конкретно про Грецію. Зокрема, про те, що Афінам потрібно більше грошей, щоб дати собі раду.

https://p.dw.com/p/13sDb
Фото: picture alliance/dpa

Заощадження, скорочення, консолідація - це нині лейтмотив насамперед для Греції та Португалії. Але ця політика вже призвела до посилення соціального напруження та безробіття у цих країнах. Тому глави держав та урядів країн ЄС планують радитися про те, як забезпечити рівновагу. Німецький міністр фінансів Вольфганг Шойбле сказав минулого вівторка (24 січня) у Брюсселі, що насамперед ітиметься про конкурентноздатність, адже «всі заходи з посилення фінансів залежать також від стабільного розвитку в усіх країнах-членах європейської спільноти».

ЄС прагне підтримати зростання, але вже не за допомогою старих-добрих кон'юнктурних програм, адже це б лише збільшило гори боргів. Замість цього можна задіяти брюссельські, а також регіональні та структурні фонди, перерозподіливши кошти.

---
Нові правила мають змусити країни ЄС до більшої бюджетної дисципліниФото: K.-U. Häßler/Fotolia/DW

Голова Європейської Ради Герман ван Ромпей закликає насамперед до заходів проти молодіжного безробіття, до посилення внутрішнього ринку і допомоги для малих та середніх підприємств.

Страх перед бездонною діжкою

Ця офіційна тематика виглядає не особливо суперечливо. Каменем спотикання є інші питання. Наприклад, обсяг постійного фонду порятунку євро ESM, котрий має замінити тимчасовий стабілізаційний фонд EFSF. Коли італійський прем'єр-міністр Маріо Монті, голова МВФ Крістін Лаґард, а також Єврокомісія радять істотно збільшити обсяг фонду, німецький уряд тисне на гальма. Берлін прагне дотримуватися верхньої межі у 500 мільярдів євро. Міністр закордонних справ Ґідо Вестервеллє у п'ятницю, 27 січня, заявив, що не можна весь час говорити про нові величезні суми доти, доки певні країни не виконають свої домашні завдання. Інакше виникає загроза того, що допомога перетвориться на бездонну діжку, а реформи зійдуть нанівець. За його словами, Німеччина вимагає від інших не більше, ніж від власних громадян.

Symbolbild das zweite Hilfspaket für Griechenland
Ще більше грошей для Греції?Фото: DW/Fotolia-Giordano Aita/Dan Race

Таку позицію поділяє не лише Німеччина. Міністр фінансів Австрії Марія Фектер у вівторок, 24 січня, теж натякнула на певні труднощі. Це дуже, дуже складно - знову переконати парламенти країн-членів спільноти, щоб виділити додаткові гроші, зазначила політик. Водночас для Австрії видається цілком прийнятною ідея додати до фонду ESM невикористані кошти з тимчасового фонду EFSF.

Фіскальний пакт

Німеччина задоволена успіхами, зробленими у напрямку так званого фіскального пакту. Під час останнього саміту у грудні усі країни Євросоюзу за винятком Великобританії погодилися взяти на себе зобов'язання з посилення бюджетної дисципліни. Передбачаються навіть штрафи для «бюджетних грішників».

На майбутньому саміті політики можуть навіть дійти згоди щодо тексту фіскального пакту. Однак подальші формальні процедури триватимуть у будь-якому разі чимало місяців, хоча справа і просувається загалом швидше, ніж очікувалося. З фондом ESM Євросоюз добре озброєний проти кризи, вважає німецький міністр фінансів Вольфганґ Шойбле.

Проблема ж порятунку загрузлої в боргах Греції залишається актуальною. Дедалі виразнішим видається, що Афіни не виконують умов, аби одержати другий пакет допомоги. Австрійський міністр фінансів Марія Фектер у вівторок сказала вголос те, про що багато хто думає. «Політична верхівка Греції мусить знати, ми очікуємо, що вони мусять робити більше. Йдеться не про те, щоб скорочувати видатки, а про здійснення структурних реформ». Так само мало успіху у просуванні переговорів з приватними кредиторами про списання грецьких боргів

Єврокомісар з фінансових і економічних питань Оллі Рен вже неодноразово наголошував, що Греція потребуватиме більше грошей від країн єврозони та європейських інституцій, тобто від Європейського Центробанку або фонду EFSF. А керівниця МВФ Кристін Лаґард вважає, якщо відмова від вимог приватних кредиторів буде недостатньою, то повинні будуть долучитися «державні інституції».

Автор: Крістоф Гасельбах / Наталя Неділько
Редактор: Євген Тейзе

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій