Громадяни Румунії підтримали жорсткіший антикорупційний курс
27 травня 2019 р.
Громадяни Румунії проголосували на референдумі, котрий відбувся в неділю, 26 травня, за послідовне покарання корумпованих чиновників. Крім того, виборці висловилися за те, щоб уряд більше не міг змінювати закони на користь підозрюваних у корупції посадовців. Про це повідомила в понеділок, 27 травня, Центральна виборча комісія Румунії.
Учасники голосування могли дати відповідь на запитання, чи вони виступають за заборону помилування та амністії за корупційні злочини. Другим винесеним на референдум запитанням було те, чи вони підтримують заборону змін судового законодавства за прискореною процедурою, шляхом екстрених розпоряджень уряду, тобто в обхід парламенту, а також чи мають бути розширені можливості подавати конституційні скарги. На обидва запитання 6,3 мільйона румунських виборців відповіли "так". Ще близько мільйона голосів було віддано за відповідь "ні" на ці обидва запитання. З боку Брюсселя на адресу Бухареста неодноразово лунала критика за спроби пом'якшити антикорупційне законодавство, приміром, шляхом практики екстрених розпоряджень уряду. Відповідні розпорядження набувають чинності негайно.
Румунський президент Клаус Йоганіс, котрий був ініціатором плебісциту, привітав результати народного волевиявлення. "Віднині починаються зміни на краще в Румунії", - цитує його слова агентство dpa. Утім результати референдуму не мають юридичної зобов'язувальної сили.
Цього ж дня, у понеділок, 27 травня, Верховний суд Румунії відхилив апеляцію лідера правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, підтвердивши ухвалене влітку 2018 року рішення суду попередньої інстанції. Відповідно до цього рішення, політик має відбути три з половиною роки за ґратами за підбурювання до зловживаня службовим становищем. Драгню визнали винним в тому, що коли він був представником регіональної влади, було фіктивно працевлаштовано у відомстві з питань захисту дітей дві особи, котрі були співробітниками Соціал-демократичної партії. Згідно з матеріалами справи, що розглядав суд, двоє фіктивних службовців у період з 2006 до 2013 року отримували зарплату від цього відомства, хоча насправді працювали на Соціал-демократичну партію.