1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Два місяці боротьби з COVID у ФРН: перші підсумки науковців

Володимир Єсіпов
20 травня 2020 р.

Серед ключових факторів стримування епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 у ФРН німецькі експерти називають рішучі дії влади та лояльність населення до уряду.

https://p.dw.com/p/3cWkL
Німеччина поступово скасовує карантинні обмеження, запроваджені через стрімке поширення коронавірусу SARS-CoV-2
Німеччина поступово скасовує карантинні обмеження, запроваджені через стрімке поширення коронавірусу SARS-CoV-2Фото: Imago Images/J. Schicke

Черга біля входу до фірмового магазину Apple на берлінському бульварі Курфюрстендамм - зразок нової коронавірусної реальності в Німеччині. Щоб потрапити всередину опівдні минулої суботи, треба було на вулиці відстояти чергу в 30-40 хвилин, дотримуючись передбаченої владою дистанції в два метри - для зручності на тротуарі зробили розмітку червоними лініями. Крім цього, потрібно було пояснити двом працівникам магазину мету свого візиту, після чого третій, прицілившись електронним термометром в лоб відвідувачеві, вимірював температуру і запрошував стати на червону лінію на асфальті.

Вже безпосередньо в магазині - обов'язкова дезінфекція рук під суворим наглядом охоронців і видача масок на вході всім тим, у кого їх немає. Торговою залою покупців водять зиґзаґами - так, щоб вони не наближатися до оточуючих ближче, ніж на два метри. Все це - не маркетинг, а лише ретельне виконання вимог влади. Оскільки ключовим фактором у стримуванні епідемії є обмеження контактів між людьми, тобто соціальне дистанціювання.

Лікарі: COVID-19 - це нова і підступна хвороба

У вівторок, 19 травня, на пресконференції в міністерстві освіти і наукових досліджень Німеччини представники трьох німецьких лікарень розповіли про перші підсумки роботи з пацієнтами, у яких діагностували захворювання, про яке пів року тому ще ніхто не знав, - COVID-19.

Палата в одній берлінських лікарень
Палата в одній берлінських лікареньФото: Reuters/F. Bensch

Як наголосив голова правління Університетської клініки Карла Густава Каруса в Дрездені професор Міхаель Альбрехт (Michael Albrecht), новий коронавірус, який передається повітряно-крапельним шляхом, не має нічого спільного зі звичними застудами або грипом. У найгіршому випадку нова вірусна інфекція може вражати не тільки легені, але й інші внутрішні органи пацієнта, викликаючи важкі імунологічні реакції, а також вражаючи центральну нервову систему.

Читайте також: Коли закінчиться пандемія? Прогнози німецьких науковців

У зв'язку з цим проблема нестачі апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), яка останнім часом набула широкого розголосу, - це лише один аспект терапії пацієнтів з COVID-19. За словами Альбрехта, у відділенні інтенсивної терапії Університетської клініки в Дрездені перебувають на даний момент 30 пацієнтів з діагнозом COVID-19 - хворобою, яку він назвав комплексною і незвичною.

Своєю чергою, професорка Бланш Шваппах-Піґнатаро (Blanche Schwappach-Pignataro) з Університетської клініки Гамбурга (UKE) повідомила, що за результатами розтину 140 померлих з COVID-19 пацієнтів в Гамбурзі з'ясувалося, що у багатьох з них були виявлені тромбози в ниркових венах, що може слугувати ще одним свідченням того, що коронавірус вражає не тільки легені, але й інші внутрішні органи.

Розвиток пандемії в Німеччині зупинили рішучі дії влади

У дослідженні групи німецьких науковців, опублікованому 15 травня в науковому журналі Science, за допомогою математичних моделей довели, що поширення коронавірусної інфекції в Німеччині вдалося зупинити завдяки швидким і рішучим діям влади щодо обмеження суспільного життя, скасування масових заходів і заборони контактів між людьми. Причому саме останній, найрадикальніший крок найбільше посприяв стримуванню спалаху інфекції в Німеччині.

Учасникам цієї демонстрації в Штутгарті набридли обмеження, вони вимагають скасування локдауну
Учасникам цієї демонстрації в Штутгарті набридли обмеження, вони вимагають скасування локдаунуФото: Getty Images/T. Lohnes

Одна із авторів дослідження - Віола Пріземанн (Viola Priesemann), керівниця дослідницької групи в Інституті імені Макса Планка (Max-Planck-Institut) в Геттінгені. В інтерв'ю DW вона каже, що жодних протиріч між інтересами охорони здоров'я, з одного боку, та економічним життям - з іншого, немає. "Це дуже важливий момент, який нерідко трактують неправильно - і бізнес, і система охорони здоров'я страждають від зростання числа інфікованих, - констатує вона. - Чим менше хворих, тим нижчим є ризик карантину для компаній і тим вищою є готовність до інвестицій".

Читайте також: Німецький експерт про те, що чекає на ринок праці

Науковиця вважає, що якщо страх та недовіра громадян до відвідування громадських місць (наприклад, магазинів і ресторанів) збережуться на довгий час, то це може завдати більше шкоди економіці в довгостроковій перспективі, ніж короткий, але жорсткий локдаун з подальшим тотальним контролем за поширенням інфекції. "Чим менше нових випадків інфікування, тим простіше контролювати і стримувати спалах інфекції", - пояснює Пріземанн. При цьому вона належить до тих фахівців, які вважають нещодавнє рішення влади щодо послаблення карантинних заходів в Німеччині передчасним.

Інфекціоніст: Лояльність громадян - дуже важливий фактор

Професор медицини Гельмут Ган (Helmut Hahn), який очолює Російсько-німецький медичний Форум імені Роберта Коха і Іллі Мечникова, вважає, що в успіху Німеччини у боротьбі з пандемією чималу роль відіграло лояльне ставлення населення до влади, адже більшість громадян виконували вимоги уряду.

"Зважаючи на історію і традиції, німці звикли виконувати розпорядження уряду, - зазначає Ган. - Наш уряд обраний демократично, тому ми вважаємо, що він діє в інтересах всього суспільства".

За словами професора, досвід Німеччини, Австрії та Чехії в боротьбі з пандемією може слугувати зразком для наслідування. Досить тільки порівняти показники смертності, щоб зрозуміти, що методи урядів цих трьох країн виявилися більш ефективними в боротьбі з пандемією. Як негативні приклади Ган називає Великобританію, Італію та Швецію.

"Уряди Німеччини та Австрії зробили вибір на користь захисту життя окремих людей - і були готові не тільки пожертвувати на це великі суми грошей, а й ризикнути економічними інтересами", - додає професор Ган. Але від прямих порівнянь з країнами, що лідирують у світовому списку поширення коронавірусу, інфекціоніст ухиляється: "Це питання індивідуального вибору, і кожна країна вирішує самостійно".