1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

"Висновок Венеціанської комісії - не політичний документ"

9 грудня 2017 р.

За якими критеріями експерти "Венеціанки" оцінювали мовну статтю закону України про освіту і чому мовні питання зазвичай викликають палкі дискусії серед правників, DW розпитала у представника Мальти Майкла Френдо.

https://p.dw.com/p/2p3K3
Symbolbild - Schulkinder in Donetsk Ukraine
Фото: Getty Images/J. Macdougal

Висновок Європейської комісії за демократію через право Ради Європи (Венеціанська комісія) щодо статті 7 закону України про освіту став, певно, одним з найочікуваніших і найрезонансніших міжнародних документів. Представник Мальти у Венеціанській комісії Майкл Френдо, який входив до групи з п'яти доповідачів, котрі безпосередньо працювали над висновком щодо українського питання, визнав, що дискусія щодо нього була непростою.

Чому експерти Венеціанської комісії не змішують політику і право та що може зробити українська влада для того, щоб удосконалити так звану мовну статтю закону про освіту, DW говорила з Майклом Френдо.

Deutcshe Welle: Пане Френдо, які головні меседжі надіслала Києву Венеціанська комісія у своєму висновку щодо статті 7 нового освітнього закону України?

Майкл Френдо
Майкл ФрендоФото: venice.coe.int

Майкл Френдо: Експертний висновок Венеціанської комісії - це комплексний документ, тому складно виділити якісь окремі моменти, але я спробую. Нас просили розглянути статтю 7 з точки зору міжнародного законодавства, положень Конституції України та її міжнародних зобов'язань щодо нацменшин, що ми й зробили. Передусім, ми визнали, що держава має суверенне право вирішувати, яким чином і де застосувати державну мову. Ми також виробили низку рекомендацій, викладених наприкінці висновку. У них йдеться про те, що стаття 7 має бути переглянута та в неї мають бути внесені правки, які зрівняють права меншин, чиї мови не є мовами ЄС, з правами меншин, котрі є носіями таких мов.

Ми також запропонували, щоб сектор приватної освіти був звільнений від загальної дії закону про освіту, що відповідає Рамковій конвенції Ради Європи із захисту нацменшин. Ми також просимо, щоб імплементація закону про освіту, зокрема статті 7, що, як ми зрозуміли, відбуватиметься через закон про середню освіту, проводилася з урахування інтересів і прав нацменшин.

Беручи до уваги ці рекомендації, якими мають бути перші кроки української влади?

Це не наша роль говорити українському уряду, що він має робити. Але у нашому висновку ми вказали на те, що навіть і без внесення поправок до статті 7 вже можна зробити певні речі. Наприклад, подовжити перехідний період для імплементації мовної статті закону про освіту, бо він занадто короткий для того, щоб всі підготовчі процеси відбулися безболісно і гладко. Або виняток із закону для приватної шкільної освіти, про який я вже згадував. Ці кроки можна зробити вже зараз - без підготовки і внесення правок.

Багато хто звернув увагу на те, що проект висновку був сформульований значно різкіше, ніж його остаточна версія. Чому так сталося?

Я не можу обговорювати проект висновку комісії, бо це конфіденційний документ. Однак я можу підтвердити, що дискусія з українського питання була дуже складною, ми мали довгі дебати. Ми взяли до уваги усі звернення, надіслані нам з різних джерел. Ми продовжили дискусію навіть після того, як узгодили проект висновку. Але це нормальний процес, коли проект документа переглядається, редагується, у нього вносяться правки доти, поки ми не відчуємо, що саме такі формулювання мають бути використані. Цього було досягнуто. Ми намагалися відобразити у своєму висновку те, як можна зміцнювати державну мову, водночас поважаючи право і можливості національних меншин навчатися своєю рідною мовою.

Експерти стверджують, що у Європі не існує єдиної практики щодо регулювання мовних питань, коли йдеться про нацменшини. Це так?

Венеціанська комісія оцінює законодавство з юридичної точки зору, а не з огляду на загальну практику в Європі. Ми вивчали, передусім, відповідність статті 7 нормам Конституції України та її міжнародним зобов'язанням. Звичайно, будь-яке мовне питання завжди має високий ступінь накалювання і спричиняє палкі дискусії.

Але наша думка, як і моє інтерв'ю, далекі від політичної позиції. Нас просили дати юридичний висновок. І якими б не були наші політичні погляди чи особисті думки з цього приводу, ми завжди працюємо лише з наданою інформацією - у даному випадку ми вивчали статтю 7 та оцінювали її з огляду на Конституцію та  міжнародні зобов'язання України.

Наш висновок - це не політичний документ, а юридичний аналіз, який містить рекомендації, вироблені на підставі цього аналізу. На мою думку, ці рекомендації повинні сприяти тому, щоб ефект від імплементації статті 7 засвідчив: зміцнювати державну мову можна, одночасно дотримуючись міжнародних зобов'язань та норм Конституції та поважаючи права нацменшин.  

 

Закон про освіту: що відбувається у дитсадках і школах на Закарпатті (08.12.2017)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою