1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Доповідь AI: "Мачо" в політиці та кампанія #MeToo

10 грудня 2018 р.

До 70-річчя хартії ООН про права людини Amnesty International опублікувала щорічну доповідь. Особливе місце у ній посідає проблема дискримінації жінок у світі.

https://p.dw.com/p/39nr1
День проти насильства над жінками відзначають у світі  24 листопада
У багатьох країнах світу 24 листопада відзначили день проти насильства над жінкамиФото: Reuters/J. P. Pelissier

49,5 відсотка населення земної кулі нині становлять жінки. Незважаючи на це, серед глав держав та урядів лише 17 відсотків - жінки. Серед депутатів національних парламентів 23 відсотки жінок.

Наведені цифри з нової доповіді правозахисної організації Amnesty International, представленої у понеділок, 10 грудня, свідчать, який довгий шлях ще належить пройти до справжньої рівноправності статей. "Права жінок завжди ставили нижче, ніж всі інші права і свободи", - говорить генеральний секретар організації AI Кумі Найду. Він засуджує уряди, які "дали обіцянку на словах, але насправді майже нічого не роблять для того, щоб захистити права майже половини людства". Правозахисна організація особливо звертає увагу на той факт, що серед керівників держав і урядів зростає число "мачо", які дотримуються ксенофобського і сексистського курсу в політиці.

 Рік жінок

Тим часом обурення жінок та їхнє бажання захистити себе зростає. Кумі Найду називає 2018-й роком опору і протесту жінок. У своєму вітальному слові він нагадав про протести в рамках кампанії #MeToo проти сексуального насильства, а також про мітинги в боротьбі за рівноправність в Нігерії після нападів бойовиків радикального ісламського угрупування "Боко Харам". Також він згадав про масштабний вуличний протестний рух Ni una menos у Латинській Америці - під гаслом "Жодної більше!" латино-американки  масово виступили проти домашнього насильства.

У деяких країнах ситуація для жінок покращилась. Йдеться, наприклад, про Ірландію, де після проведення референдуму було легалізовано право жінок на аборт. Або про Саудівську Аравію, де з літа цього року жінкам дозволили керувати автомобілем. Однак окремі успіхи не повинні відвертати від величезної проблеми, яка існує, - дискримінації жінок. Згідно з даними Amnesty International, 40 відсотків жінок дітородного віку мешкають у країнах, у яких аборти є кримінально караними. Близько 225 мільйонів жінок не мають доступу до сучасних методів контрацепції.

Інший аспект, на який звертає увагу міжнародна правозахисна організація, - різниця у заробітку між чоловіками і жінками, що становить майже 23 відсотки. У 2019 Amnesty International має намір змінити ситуацію. "Ми повинні сильніше, ніж будь-коли, підтримувати жіночі рухи, щоб голоси жінок у всьому їхньому різноманітті були почуті, і щоб домогтися визнання їхніх прав", - сказав генеральний секретар AІ Кумі Найду.

Ситуація з біженцями

У своїй доповіді, яка викладена на 52-х сторінках, правозахисна організація аналізує й становище біженців у всьому світі, яке, за її оцінками, погіршується. Згідно з даними УВКБ ООН, торік було зареєстровано 75200 біженців, які змінили місце проживання. Це на 54 відсотки менше, ніж в 2016 році, коли таких біженців було зареєстровано 163200.

Amnesty International не вірить в ефективність міграційного пакту ООН. Для рохінджа в Бангладеш або сомалійських дітей, які народжуються в кеніанскіх таборах для біженців, а також для біженців, які нелегально живуть в Науру, цей документ нічого не змінить, вважають в АІ. А договір ЄС і Туреччини, на підставі якого Анкара вирішує проблему біженців, правозахисна організація називає "точкою відліку, щоб відмовитися від відповідальності".

Посилення громадянської позиції в Африці

Після набуття незалежності від колоніальних правителів й після того, як деякі держави подолали деспотичні режими, нині йдеться про те, щоби "національне законодавство і зобов'язання у галузі дотримання прав людини стало ціннішим, ніж папір, на якому це все написано". В AI критикують, приміром, уряд Єгипту, що ув'язнює незгодних з його політикою. Натомість в організації відзначають прогрес в Ефіопії, яка стає дедалі відкритішою із новим прем'єр-міністром Абієм Ахмедом. Водночас у звіті згадуються і проколи, як-от самовільний арешт у вересні 300 юнаків, імовірно, через посилення злочинності. Найкраща новина з Африки, за даними звіту, "незмінна неймовірна сміливість, яку демонструють люди на континенті".

В Азії більше "гарячих точок"

"Однією з найтривожніших тенденцій року" вважають в Amnesty International ситуацію з ув'язненнями в автономній китайській провінції Сіньцзян, де під ідеологічну обробку мають підпасти близько мільйона уйгурів і представників інших меншин. Особливу увагу приділено в звіті ситуації у М'янмі (колишній Бірмі - Ред.), звідки 720 тисяч представників мусульманського етносу рохінджа втекли через кордон до Бангладеш. І вже там частина їх проживає у жахливих умовах.

На Близькому Сході AI особливо наголошує на війні в Ємені, під час якої зазнали поранень або були вбиті 17 тисяч цивільних. Справа Хашоггі привертає дедалі більшу увагу до ситуації в Саудівській Аравії, де дозвіл жінкам сідати за кермо швидше розглядають як поступку, ніж як фундаментальне відкриття нових прав для громадян. Згадується у документі й протистояння між ізраїльськими військовими та палестинськими демонстрантами у Секторі Гази, що не вщухає від березня, і під час якого були вбиті понад 150 палестинців.

Антиурядові протести в Угорщині
Антиурядові протести в УгорщиніФото: Reuters/B. Szabo

Бурхливі часи в Європі

"Зростання рівня нетерпимості, ненависті й дискримінації за умов скорочення простору для громадянського суспільства збільшує розрив у соціальній структурі регіону", - йдеться у звіті AI. "Політика страху роз'єднує людей, тимчасом як її ініціатори використовують отруйну риторику, обвинувачуючи групи людей в економічних і соціальних проблемах". Одним із тривожних прикладів є, на думку авторів звіту, Туреччина, де понад 130 тисяч державних службовців було звільнено без суду й слідства. 

Дедалі більша загроза виникає для незалежності та позицій Європейського суду з прав людини. Деякі держави не поспішають із виконанням обов'язкових вироків цього суду. З іншого боку, AI спостерігає в Європі дедалі сильніший громадянський опір: "Масштабний рух пересічних людей надвзичайно віддано сповідує справедливість і рівність".

Неспокій в Америці

Ще восени можна було на мить повірити в те, що руху #MeToo у США ніколи не існувало: Дональд Трамп привів до Верховного суду свого кандидата - Бретта Кавано. І це попри те, що одна з представниць сенату заявила, що Кавано в університетські часи намагався її зґвалтувати. І попри те, що тисячі жінок вийшли протестувати проти призначення Кавано. AI розкритикувала також випадок з дітьми мігрантів, яких насильно вилучили у батьків після нелегального перетину кордону США.

Що стосується решти, значну увагу приділено країнам Центральної та Південної Америки, громадяни яких і далі піддаються переслідуванням з боку влади. Amnesty International нарікає, що в Колумбії, приміром, суди використовуються задля того, щоби змусити правозахисників замовчати. І це в країні, де активіста вбивають кожні три дні. З іншого боку, надію на покращення в регіоні викликають такі випадки, як у Гондурасі, де за вбивство активіста заарештували дев'ятьох людей.

Домашнє насилля над жінками: як з цим борються німці? (27.11.2018)