1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Експерт: РФ затягує переговори про транзиту газу Україною

Микита Баталов | Ілля Коваль
23 січня 2019 р.

Чи допоможе ЄС досягти компромісу щодо газу між РФ і Україною? Чи можуть США зупинити "Північний потік-2"? На запитання DW відповів професор Інсбрукського університету Ґергард Манґотт.

https://p.dw.com/p/3C1HD
Газогін (символічне фото)
Фото: Reuters/G. Garanich

Тристоронні переговори між ЄС, Україною і Росією про новий контракт на транзит газу з РФ через Україну пройшли у Брюсселі на початку тижня, але конкретних результатів не принесли. Термін дії нинішнього контракту між "Газпромом" і "Нафтогазом" спливає наприкінці 2019 року. Про те, чи зможуть сторони домовитися і яку роль в цьому відіграє проект газопроводу "Північний потік-2", DW поговорила з професором університету в австрійському Інсбруці Ґергардом Манґоттом (Gerhard Mangott).

DW: Наскільки ймовірне укладання нової довгострокової угоди щодо газового транзиту між РФ і Україною на тлі будівництва "Північного потоку-2"?

Ґергард Манґотт: Мені здається, очікування сторін щодо нового договору сильно розходяться. Це стосується і його тривалості - Марош Шефчович (заступник голови Єврокомісії. - Ред.) наполягає, як мінімум, на 10-річній угоді, - і, перш за все, обсягів російського газу, призначеного до транспортування через українську мережу газопроводів. Євросоюз хотів би, щоб Росія прокачувала через Україну мінімум 60 мільярдів кубометрів газу на рік. Москва у жодному разі не погодиться на це, оскільки коли "Північний потік-2" добудують, "Газпрому" без сумнівів більше не потрібні будуть такі обсяги в українській газотранспортній системі. Третьою причиною великих відмінностей в очікуваннях сторін є те, що Київ і Брюссель хочуть укласти цей договір відповідно до правил ЄС, тоді як Росія хотіла б розробляти новий контракт на основі двосторонніх домовленостей з Україною.

Професор Ґергард Манґотт з австрійського Інсбрука
Професор Ґергард Манґотт з австрійського ІнсбрукаФото: Celia di Pauli

Наскільки великі можливості має ЄС у посередництві між Росією й Україною?

Очевидно, Росія тягне час. Наступний раунд переговорів призначений лише на травень. Тобто ми все більше наближаємося до 31 грудня 2019 року - дати закінчення поточного договору. Москва явно хоче дочекатися березневих виборів президента в Україні і подивитися, як тоді виглядатиме зовнішньополітична позиція Києва. Росія й надалі затягуватиме переговори, щоб збільшити тиск на ЄС і Україну, аби вони пішли на компроміси. Я виходжу з того, що Москва не прийме обсяг транзиту через Україну більш ніж у 15-20 мільярдів кубометрів на рік, що не дотягує навіть до третини того, чого прагне Єврокомісія. Думаю, поки ЄС і Україна не пом'якшать своїх позицій, нової угоди не буде.

Наскільки ймовірним є завершення будівництва "Північного потоку-2" після того, як Вашингтон знову пригрозив санкціями задіяним у цьому проекті компаніям?

Уже за чинним законом Конгресу США про санкції від серпня 2017 року американський президент міг би запровадити обмежувальні заходи щодо всіх європейських компаній, які співпрацюють з російськими юридичними особами, тобто з "Газпромом", у будівництві, модернізації або техобслуговуванні газопроводів - це зачіпає і "Північний потік-2". Це стосується п'яти європейських підприємств - німецьких концернів BASF Wintershall і Uniper, французької компанії Engie, нідерландської Shell і австрійської OMV. Для "Газпрому" це означало б необхідність взяти на себе все фінансування проекту, що призвело б до додаткових витрат у розмірі близько п'яти мільярдів євро. Але більшою проблемою для російської сторони у разі санкцій США були би штрафні заходи щодо компаній, які безпосередньо займаються прокладанням труби - італійської Saipem і швейцарської Allseas Group. Якщо проти них запровадять санкції, це, безсумнівно, відкине назад будівництво газопроводу, тому що у Росії немає технічних можливостей самостійно прокласти цю трубу дном моря.

Олена Зеркаль: "Північний потік-2" підриває безпеку України і Європи (12.11.2018)