Карнавальний лікнеп, або П'ята пора року на берегах Рейну

Німецьке місто Кельн на Рейні славиться своєю гостинністю, готичним собором і карнавалом. Кульмінаційний момент карнавалу - багатоденні вуличні гуляння з веселими барвистими процесіями і переповненими пивницями напередодні початку католицького Великого посту. Що відбувається в місті в цей час? В принципі - щороку одне й те саме! Тут вміють зберігати традиції.

Жителі Кельна та його околиць з нетерпінням чекають на "П'яту пору року", як тут ще називають карнавал: готуються, шиють костюми, репетирують, беруть уроки верхової їзди. У кульмінаційний день карнавалу клич "D'г Zoch kütt!", який вигукують на місцевому діалекті, просувається містом зі швидкістю процесії блазнів, звіщаючи її швидке наближення. Подивитися на неї збирається більше мільйона глядачів.

Головне дійство відбувається в так званий "скажений понеділок" (Rosenmontag) - понеділок перед початком Великого посту. В цьому сезоні - 12 лютого. У Рейнській області - це офіційний вихідний, але багато хто прокидається набагато раніше, ніж в трудові будні. За багато годин до початку ходи його учасники при повному параді збираються на перекритих з цієї нагоди вулицях Південного міста (Südstadt).

Вуличний карнавал розпочинається в так званий "бабин четвер" (Weiberfastnacht). Цього року - 8 лютого. Жінки "повстають", штурмують ратушу і беруть владу в свої руки. Озброєні ножицями, вони підрізають чоловікам краватки та лізуть цілуватися, вигукуючи: "Bützchen!" Попереду - п'ять діб безперервних гулянь, до ночі проти "попільної середи" (14 лютого).

Карнавал - це свій світ з власними законами й порядком. Хода в карнавальний понеділок має свою логіку і чітку блазнівську субординацію. У ній рухаються традиційні карнавальні корпуси і кумедні гвардії, наповнені цукерками польові кухні й бутафорські аптекарські вози, оркестри й танцювальні групи, розкішні карети карнавальної еліти й почесних гостей.

Карнавальні гвардії зародилися як пародії на прусську армію і військову муштру, коли Кельн в XIX столітті втратив незалежність, опинившись у складі Прусського королівства. Це - свого роду громадянський протест. Гвардіїв відрізняють за кольором уніформи, а іменують на честь Кельнських солдат - Funken, які впродовж століть охороняли браму цього колись вільного імперського міста.

Особливе захоплення публіки викликає ритуал піших гвардійців, котрі на цьому знімку увічнені у вигляді фігур з пап'є-маше. Два солдати, стоячи один до одного спиною, труться випнутими м'якими місцями. Місця ці на кельнському діалекті Kölsch іменуються важким для вимови словом Stippeföttche. У бутафорських рушницях - квіти, що вказують на мирний характер того, що відбувається.

У традиційних карнавальних гвардіях особлива роль відводиться головній танцювальній парі, яка виступає із запаморочливою програмою. Дівчат в таких парах ласкаво називають "Марішками, які танцюють" (Tanzmariechen), а їхніх кавалерів - просто офіцерами, які танцюють (Tanzoffizier). Вони могли б сміливо взяти участь в будь-якому чемпіонаті зі спортивних танців.

У головній ході карнавального сезону в Кельні бере участь близько 12 тисяч осіб, а розтягується вона на шість-сім кілометрів. Кельн пишається тим, що за цим показником він випереджає свого головного конкурента - сусідній Дюссельдорф, не кажучи вже про Майнц чи Бонн. Учасники традиційних гвардій марширують у парадній уніформі, а натовп вбраний у найрізноманітніші костюми. Фантазії немає меж.

"Jede Jeck es anders" - так звучить на діалекті стара кельнська мудрість. "Кожен блазень - особливий" або "Кожен блазень дуріє по-своєму". Так можна перекласти цей крилатий вислів. Jeck - блазень, клоун, ряджений. Костюм блазня можна купити вже готовим в одному зі спеціальних магазинів, але найцікавіші персонажі свята явно постаралися самі.

Серед традиційних карнавальних образів слід згадати ганчір'яного клоуна (Lappenclown) - рейнську інтерпретацію італійського Арлекіна. Цей кельнський персонаж демонструє зв'язок між карнавалом на Рейні та Венецією. Кілька століть тому простий люд Кельна не мав грошей на дороге блазнівське вбрання, тому й вигадали собі цілком демократичний костюм з обрізків тканини.

"Скажений понеділок" - найнасиченіший день карнавалу. Кожен виконує свою роль. Принц, Діва і Селянин - перші особи свята, складові так званого тріумвірату (Dreigestirn). У процесії вони їдуть останніми. Його Смачність (Seine Deftigkeit) Селянин ділить візок з Дівою. Він символізує силу Кельна - здатність постояти за себе. Шапку оздоблюють 125 павиних пір'їн.

Роль Діви в Кельні виконують чоловіки. Традиція переривалася лише за часів націонал-соціалізму. Її Чарівність (Ihre Lieblichkeit) Кельнська Діва символізує материнське начало, а костюм нагадує римську імператрицю Агрипину Молодшу, яка вважається засновницею Кельна. Золота корона схожа на фортечну вежу з зубцями й символізує неприступність міста, надійність його укріплень.

Його Блискуче Навіженство (Seine Tollität) Принц Кельнський - головна репрезентативна особа всього цього шалу. Почесний блазнівський обов'язок і пост, тобто роль, яку можна зіграти лише один раз в житті. Роль принца пов'язана з великими фінансовими витратами. Один лише костюм коштує до шести тисяч євро, не кажучи про необхідність брати тривалу карнавальну відпустку на роботі.

П'ятиденний вуличний карнавал проходить в лютому-березні. Однак йому передує тривала карнавальна сесія. Вона починається завжди в магічний блазнівський момент 11-го числа 11-го місяця об 11:11. Десь на початку січня Кельнська трійця із почтом селиться в одному з міських готелів, звідки щодня виїжджає на карнавальні засідання. В цілому - до чотирьохсот виступів за сезон.

Приблизно так можна перекласти приспів однієї з найпопулярніших в Кельні блазнівських пісень: "Die Karawane zieht weiter... Dä Sultan hät Doosch!". Завзяті учасники карнавалу можуть підхопити її в будь-який момент - навіть уві сні серед глибокої ночі, не кажучи вже про ходу, коли ця та інші життєрадісні мелодії лунають у виконанні десятків оркестрів, що беруть участь в процесії.

У карнавальну неділю за маршрутом головної понеділкової процесії, тобто за день до неї, проходить хода школярів і районних блазнівських спільнот - Schull- un Veedelszöch. В цілому в ній бере участь близько вісімдесяти груп. Спеціальна комісія оцінює костюми й оформлення. Дві найкращі групи наступного дня беруть участь у головній ході "скаженого понеділка".

Карнавалу в Кельні підвладні люди будь-якого віку, а карнавальний дух тут прищеплюється з молоком матері. Кожна блазнівська гвардія або корпус має свої дитячі групи. Кожен сезон в місті також проголошують свій дитячий тріумвірат. Єдина його відмінність від дорослої трійці блазнів полягає в тому, що роль Діви в ньому виконує не хлопець, а одна з юних мешканок Кельна.

Діти грають у карнавал по-дорослому. Дорослі стають дітьми. Всі розуміють особливу карнавальну мову, найважливішу функцію в якій виконує заздоровне вітання "Kölle Alaaf". Головне заняття глядачів карнавальної процесії - азартна ловля букетиків, шоколадок з емблемами блазнівських спільнот, інших солодощів і сувенірів, які щедро розкидаються її учасниками.

Kamelle! Strüßje! За допомогою цих закликів карнавальна публіка вимагає щедріше кидати в її сторону "метальний матеріал" (Wurfmaterial). Всі ці дари учасники ходи оплачують з власної кишені - в середньому по триста євро на кожного.

На голови глядачів, в перевернуті парасольки, капелюхи, на балкони, в вікна, просто на асфальт в "скажений понеділок" тільки в Кельні падає близько 150 тонн цукерок, 700 тисяч плиток шоколаду, тисячі весняних букетиків з гвоздик, троянд, тюльпанів або мімоз.

За маршрутом ходи розставляють гостьові трибуни. На одні можна купити квитки, інші - корпоративні, що належать карнавальним співтовариствам, фірмам, міським організаціям. Найкращі безкоштовні місця на тротуарах займають рано вранці. У власників балконів таких проблем немає. Вони можуть виспатися. Місце в ложі їм гарантовано.

У божевільні дні і ночі "п'ятої пори року" блазнівський народ розважається, як може. З пивних заздалегідь виносять майже всі меблі, щоб їх не рознесли на друзки. Перед пивними вивішують набиті соломою опудала - Nubbel. В останню ніч карнавалу вони стануть свого роду цапами-відбувайлами. Опудала спалять, зваливши на них всі свої карнавальні гріхи. В "попільну середу" почнеться Великий піст.