Китайський прорив: чого досягнув ЄС на саміті з КНР

Саміт ЄС-КНР відбувся у вівторок, 9 квітня, на тлі прохолодних відносин між Заходом та Китаєм. Останнім часом і США, і ЄС стали набагато більш жорсткими щодо Китаю. Основні претензії до Пекіна полягають в тому, що він користується перевагами ринкової економіки у країнах Заходу, але сам не слідує її правилам.

Першим серйозно за ситуацію взявся президент США Дональд Трамп, запровадивши мита на китайські товари та розпочавши переговори з КНР. А ось керівництво ЄС ще минулого літа на саміті в Пекіні демонструвало єдність з Китаєм на противагу протекціонізму США та порушенням міжнародного права Росією. До більш жорсткого підходу до Пекіна ЄС перейшов лише останніми місяцями, обравши однак інший шлях: переговорів, але без застосування батога на самому їхньому початку.

"Прорив" на саміті у Брюсселі

На початку березня Єврокомісія назвала Китай не лише конкурентом в економіці, але також і "системним суперником", який просуває альтернативну модель урядування. А також запропонувала список з 10 заходів, як протистояти виклику з боку китайської економічної моделі.

Головне питання полягало в тому, яким же чином домогтися від Пекіна зміни його політики. Ключовою нагодою для цього став саміт ЄС-Китай в Брюсселі 9 квітня. Довгий час він був на межі провалу - ще вранці цього дня ніхто не знав, чи вдасться сторонам домовитися про спільну декларацію. Брак комюніке означав би, що ЄС нічого не домігся від КНР.

У підсумку ж декларацію ухвалили, що дозволило президенту Європейської Ради Дональду Туску та голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру говорити на підсумковій прес-конференції про "прорив" і "великий крок" уперед. Китай на саміті традиційно представляв прем'єр Державної ради Лі Кецян.

Чого домігся Євросоюз?

Текст комюніке містить дуже багато загальних і нечітких формулювань, що характерно для спільних декларацій між сторонами, які мають дуже розбіжні позиції. Але при цьому Євросоюзу вдалося домогтися згоди Китаю відреагувати на низку своїх претензій.

Першим пріоритетом для Брюсселя було переконати Пекін відмовитися від державних субсидій китайським промисловим підприємствам, що створює для них переваги перед європейськими компаніями. У декларації ЄС і КНР погодилися реформувати Світову організацію торгівлі (СОТ) для усунення "глобальних торговельних викликів". "Для досягнення цього обидві сторони активізують дискусії з метою посилити міжнародні правила щодо промислових субсидій", - йдеться в комюніке. Саме це загальне формулювання Туск виділив окремо і назвав "проривом". Слід зауважити, що в декларації минулорічного саміту ця тема не згадується.

Друге досягнення ЄС - згода обох сторін, що "не повинно бути примусової передачі технологій". У цьому полягає ще одна ключова претензія до Пекіна: що він примушує іноземні фірми передавати китайським компаніям технології в обмін на доступ до ринку КНР.

Погодилися сторони й усунути "дискримінаційні вимоги та практики" щодо іноземних інвесторів. Для цього ЄС і Китай хочуть укласти всеохоплюючу інвестиційну угоду. Учасники саміту навіть погодили часові рамки: досягнути домовленості до кінця року та підписати угоду в 2020-му. Крім того, у 2019 році ЄС і Китай хочуть завершити переговори про захист зазначень походження товарів, що також є серед пріоритетів Брюсселя.

При цьому ЄС не зміг досягнути всього, чого хотів. Зокрема, це доступ на китайський ринок державних закупівель. Це питання згадується у декларації, але без жодних деталей. Взагалі не згадується в документі обмеження щодо викидів парникових газів, які ЄС хотів би бачити з боку КНР.

Чи виконає Китай свої зобов'язання?

Хоча лідери ЄС і раділи ухваленню декларації, у своїх виступах вони були радше стриманими. На відміну від Лі Кецяна, який виступав не лише набагато довше за Туска і Юнкера разом узятих, випромінюючи при цьому значно більше ентузіазму.

Велику частину свого виступу на прес-конференції прем'єр КНР присвятив запереченню обвинувачень на адресу його уряду в нечесних економічних практиках. "Слідувати правилам СОТ - це послідовна позиція Китаю", - заявив Лі Кецян. За його словами, субсидії промисловим підприємствам спрямовані на те, щоб скорочені робітники зберегли засоби для життя. Також він переконував, що уряд Китаю ніколи не вимагав від компаній порушувати інтелектуальну власність або викрадати чужі таємниці. "Це не те, як китайці чинять", - запевнив голова Держради. У підсумку він висловив надію на цілковите виконання спільної декларації.

Утім, Китай часто критикують за те, що він обіцяє зробити свою економіку більш відкритою, але згодом не виконує цього. На це натякнув і Юнкер: "Саміт сьогодні - це великий крок у правильному напрямі. Але зобов'язання мають цінність лише тоді, коли ми їх виконуємо".

На запитання, які гарантії того, що Пекін дотримуватиметься взятих на себе зобов'язань, високопосадовий чиновник ЄС на умовах анонімності вказав на сам факт того, що КНР погодилася на комюніке: "Це чітко показує, що вони віддані цьому. Інакше вони би не підписали спільну декларацію".

Причиною, чому ЄС вдалося досягнути прориву, співрозмовник DW назвав попередні переговори Юнкера, канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) та президента Франції Емануеля Макрона з головою КНР Сі Цзіньпіном у Парижі. Зокрема, там вдалося укласти угоди на десятки мільярдів євро. "І також це, звісно, сигнал американцям, що ми також можемо досягати цілей", - додав чиновник ЄС.