Косово: незалежне, але бідне і корумповане

Сефкет Мекай п’є маккіато, новий улюблений напій косоварів, у куточку ресторану містечка Дренас. Автостанція і супермаркет – це й усе, що можна знайти в цьому населеному пункті. Раніше він називався Глоговац, але відтоді як Косово перестало належати Сербії, більшість власних назв були перейменовані на косовський кшталт.

Половина населення - безробітні

Сефкету Мекаю виповнилося 40 років, а його батьківщина святкує перший день народження: «Проблема з оголошенням незалежності полягала в тому, що люди не знали, що буде далі. Тепер - знають. Дещо змінилося, але небагато – лише настрій, зовні цього не побачити.»

Ще перед незалежністю Сефкет з дружиною повернулися з німецької еміграції. У Глоговаці він одразу ж отримав роботу на єдиному тут заводі «Ферронікель». Дружина виховує двох доньок. Безробітна, як і половина понад двохмільйонного населення Косова. Попри зарплату 600 євро, утричі більшу за середній дохід у країні, родина скаржиться на дорожнечу.

Брак верховенства закону

Товари продаються в євро: понад 70 центів коштує літр молока, щонайменше 80 центів – плитка шоколаду. Більшість мешканців Глоговаца ходить до магазину лише завдяки грошовим переказам рідних – заробітчан із Заходу. Знову ставати заробітчанином Сефкет Мекай поки не хоче:

«Чого мені тут бракує - це законності і порядку. Про це повинні подбати політики. Та вони дбають лише про власний гаманець. Якщо ці люди нагорі самі замішані у темні історії, як можна вірити в те, що вони боротимуться з корупцією.» (зб)