На велосипеді Києвом: дорога в нікуди

Українські новини рясніють повідомленнями про збитих велосипедистів. Дороги непристосовані, а водії часто не готові визнати велосипедистів рівноправними учасниками дорожнього руху. Та й самі господарі двоколісних транспортних засобів нерідко самі провокують аварійні ситуації.

Дмитро Беганський, який уже друге літо добирається на роботу велосипедом, розказав «Німецький хвилі» про труднощі, з якими стикається на київських дорогах: «Головна проблема, коли їдеш по Києву на велосипеді, – це мости через Дніпро. Там дуже вузька пішохідна частина і незручно їхати, виходить повільно. А їхати по дорозі у правій частині першого ряду це дуже небезпечно.»

Раритетні 200 метрів

Виходом зі скрутної ситуації може бути маркування велодоріжок. Як виявилося, у Києві існує одна-єдина велосипедна доріжка, що веде нізвідки – в нікуди. Довжиною в 200 метрів вона була створена у 2005 році на житловому масиві «Позняки» по вулиці Григоренка. Для порівняння: у Відні 97 кілометрів велодоріг, у Варшаві – 270, у Парижі – 370.

У липні 2008 року після масових акцій «Велонаїзд» міський голова Черновецький підписав розпорядження, згідно з яким був закріплений план заходів щодо створення в Києві велосипедної інфраструктури. Минув рік, а нових доріг не з’явилось.

Ентузіастів гальмує криза

Голова Асоціації велосипедистів Києва Дмитро Олександров коментує цю ситуацію: «Внаслідок економічної кризи виконання плану загальмувалось і створення велосипедної інфраструктури нині вписали в міську програму вдосконалення безпеки дорожнього руху.»

За оптимістичними прогнозами Дмитра Олександрова, велодоріжки в Україні почнуть прокладати наступного року, за реалістичними – через 2-3 роки. Тим часом у столиці вже налічується понад 15 тисяч велосипедистів та їхня кількість невпинно зростає.

Європейський досвід

Велоінфрасруктура особливо розвинута в таких європейських країнах, як Данія, Нідерланди і Бельгія. У Нідерландах 40% населення пересувається на велосипеді. У Швеції і Великобританії на двох колесах можна проїхати маршрутами колишньої залізниці – закриту 1983 року колію ентузіасти засипали піском з гравієм і перетворили на велошлях.

У Німеччині 2002 року міністерством транспорту був ухвалений перший національний план розвитку велосипедного транспорту на 2002-2012 роки. У рамках цього плану нині проходить національна кампанія «На роботу на велосипеді» (Bike to work), мета якої – спонукати жителів німецьких міст їздити на роботу не машиною, а велосипедом.

Та залишаються європейські міста, які досі для велосипедів непристосовані. Наприклад, в Італії основна частина доріг не асфальтовані, а вимощені бруківкою. Також мало велодоріг у Великобританії. А в Мадриді свого часу навіть був влаштований нудистський велопробіг з вимогами до місцевої влади облаштувати доріжки для прихильників двоколісного транспорту.

Автор: Зінаїда Петриченко

Редактор: Євген Тейзе