Зеленський vs ЦВК

Якщо раніше розгляд питання про звільнення та призначення членів ЦВК парламент розтягував на роки, то нині фракція "Слуги народу" сподівається впоратися з цим упродовж кількох днів. Події розвивають напрочуд швидко. 9 вересня до Ради надійшло подання президента України про дострокове припинення повноважень усіх членів ЦВК. У середу, 11 вересня,профільний  комітет рекомендував Верховній Раді підтримати це подання Володимира Зеленського. Цілком імовірно, що вже 12 вересня Верховна Рада це питання справді розгляне, як повідомила на брифінгу в Києві представниця фракції "Слуга народу" Аліна Загоруйко. Вона є заступницею голови парламентського комітету з питань організації державної влади.

Згідно з законом, президент справді має право ініціювати достроковий розпуск ЦВК. Для цього він повинен направити до парламенту подання, в якому детально обґрунтовуються підстави такого рішення. Для дострокового розпуску Центральної виборчої комісії подання президента мають підтримати не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради, нині йдеться про 300 народних депутатів. Текст подання президента поки що офіційно не оприлюднений, але низка українських ЗМІ цитує цей документ, де наголошується, що ЦВК "неодноразово проявляла недостатню виваженість або навіть політичну упередженість".

"Слуга народу" невдоволений 

Депутати від "Слуги народу" не стримують свою критику на адресу ЦВК у її нинішньому складі. "Я був очевидцем, коли ЦВК буквально на колінах писала свої постанови (...) Я бачив, що ЦВК упереджена в своїх рішеннях (...) Я хочу, щоб у нас була Центральна виборча комісії, а не виконавча, яка виконує чиїсь доручення", - зазначив, зокрема, депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Качура, якого цитує "Інтерфакс-Україна". Качура, як і Загоруйко, теж є заступником голови парламентського комітету з питань організації державної влади.

Тут варто згадати суперечку між ЦВК та "Слугою народу", яка виникла через ситуацію, що склалась навколо виборів у 198 окрузі (місто Сміла, Черкаської області). У цьому окрузі, як випливає з даних на сайті ЦВК, найбільше голосів набрав самовисуванець Сергій Рудик, і таким чином він обійшов кандидатку від партії "Слуга народу" Наталію Дяченко. Дяченко, однак, не змирилась зі своєю поразкою і подала відразу кілька позовів до Верховного суду, у тому числі й з вимогою про перерахунок голосів на окремих дільницях. Через усі ці суперечки ЦВК досі не може встановити остаточні результати виборів на цьому окрузі. 

Вигоди "ручної" ЦВК

В Громадській мережі ОПОРА не поділяють закидів в упередженості на адресу ЦВК в її нинішньому складі. Координатор виборчих програм ОПОРИ Ольга Айвазовська вказує, зокрема, на те, що міжнародні та українські спостерігачі на президентських та парламентських виборах не зафіксували порушень закону з боку ЦВК України, які б суттєво вплинули на результати виборів. Вона каже, що ОПОРА має зауваження до надмірної забюрократизованості у роботі комісії, однак це не може бути приводом дострокового припинення її діяльності.

Водночас, як констатувала Айвазовська, маючи монобільшість у парламенті, "Слуга народу" не має жодного свого представника у ЦВК. "Поки у них є голоси на зміну ЦВК, вони їх хочуть капіталізувати", - не виключає Айвазовська. При цьому вона наголошує, що ЦВК активно діє не лише у період національних виборів, а також як інституція залучена до розробки виборчого законодавства та у проведені виборів в об'єднаних територіальних  громадах.

Голову Комітету виборців України Олексія Кошеля не дивує те, що й новий український президент раптом захотів змінити склад ЦВК.  "Не пригадую жодного українського президента, який не хотів би встановити свій контроль над ЦВК. Адже через неї можна впливати на результати виборів, реєструвати чи не реєструвати своїх кандидатів тощо. Нині Зеленський хоче отримати собі ручну ЦВК", - припускає Кошель.

Ще будучи кандидатом в президенти України Володимир Зеленський заявляв, що збирається балотуватися лише на один президентський термін, однак Кошель не виключає, що плани у нього могли й змінитися. Крім того, продовжив Кошель, тепер президенту потрібно мати "своїх людей" для проведення місцевих виборів  восени 2020 року. Адже рейтинг президента і його команди може суттєво впасти до цього часу.

Інтрига - конституційна більшість

Після дострокового розпуску ЦВК, Верховна Рада матиме один день, аби подати президенту нові кандидатури на вакантні посади, а президент упродовж трьох днів має повернути  затверджений список цих кандидатур.

Однак інтригою залишається те, чи вдасться спочатку для дострокового розпуску ЦВК зібрати у Верховній Раді 300 голосів, адже самостійно конституційної більшості фракція "Слуги народу" не має. "Їм доведеться торгуватися з іншими фракціями і групами за голоси, яких не вистачає. З ким і за що домовилися стане зрозуміло під час голосування за розпуск нинішнього складу ЦВК", - наголошує голова Комітету виборців України.