1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Напиши на стадіоні - «Расизм не пройде!»

22 вересня 2008 р.

Захоплюватися Тьері Анрі, Есьйеном або Адебайором вважається модним. Але це не заважає неонацистам звинувачувати улюблених футболістів у "не тому" кольорі шкіри. Німецькі спортсмени включилися в акцію «Расизм не пройде!»

https://p.dw.com/p/FMYK
Штефі ДжонсФото: AP

«Привіт, мої любі! Я Штефі Джонс, у мене для Вас важливе повідомлення. Ось воно: «Расизм не пройде». Я за це, на всі 100 відсотків, це просто крутизна!»

Колишня гравець національної збірної Штефі Джонс - лише одна з багатьох відомих людей, задіяних в акції. Її розпочали два роки тому у Франкфурті і Гесені спільно з футбольним журналом «Зіко». Тепер планують розширити на 20 тисяч футбольних полів Німеччини, каже голова об’єднання Міша Цьолер:

«Мета акції, після того, як ми вивісили 62 таблички у Франкфурті-на-Майні, зробити це на рівні країни. І, звичайно, нам потрібна підтримка».

Підтримують починання численні митці, спортсмени і, у першу чергу, відомі футболісти, такі як Жермен Джонс, Бакарі Діакате з вісбаденського «Вегена» або ж франкфуртський футбольний кумир Уве Біндевальд:

«Я гадаю, що я або ми як колишні профі служимо взірцями. І мені здається, завдяки цій акції ми могли б дещо зрушити і через спорт чи футбол напоумити одного чи другого».

Поворотним моментом були постійні бійки на расистському ґрунті на футбольних полях, які починалися непристойними вигуками глядачів і закінчувалися навіть побиттям окремих гравців. Колишній гравець німецької збірної, а нинішній менеджер клубу «Кікерс- Офенбах» Енді Мьолер в цьому зв’язку зауважує:

«Подібні теми раз-по-раз виринають. І буде незайвим грозити пальцем і протидіяти таким расистським речам знову і знову.»

Штефі Джонс, голова оргкомітету жіночого чемпіонату світу 2011 року в Німеччині, також усім серцем віддана благочинній акції:

«Мені це близько, тому що я була дитиною від змішаного шлюбу і часто зустрічалась із проявами дискримінації. Ще у дитячому садку приходила додому і казала: мама, а якщо я дуже ретельно помиюся, я теж стану білою? Це спогади, які формують свідомість, і змушують діяти.»

«Расизм не пройде» вже потихеньку обзавівся власною сторінкою в інтернеті. Перші результати наочні - табличок на стадіонах стає усе більше і усе більше людей стають рішучими противниками расизму.

Арнульф Бьотчер