Стрімка імміграція

Піґі Мурмурі скоро вийде на пенсію, але минулого року вона мала більше роботи, ніж будь-коли. Щотижня до її консультаційної служби при католицькій церкві в Берліні приїздять до двадцяти іммігрантів. Вони щойно прибули до німецької столиці із Греції та хочуть більше дізнатись про можливості працевлаштування. Ще рік тому до її офісу приходило не більше чотирьох мігрантів на тиждень. «Їх число зростає з загрозливою швидкістю», - каже Піґі, яка залишила Грецію 45 років тому.

Останні дані Федерального статистичного відомства Німеччини свідчать, що все більше мігрантів приїздять до Німеччини з тих країн Європейського Союзу, які страждають від боргової кризи. Минулого року 24 тисячі людей приїхали з Греції, аби жити та працювати в Німеччині. Це приблизно на 10 тисяч більше, аніж в 2010 році – таким чином, приріст становить 90%. Водночас імміграція з Іспанії зросла на 50 відсотків.

У цілому кількість нових іммігрантів у Німеччині минулого року перевищила 958 тисяч осіб, що на 20% більше, ніж у 2010 році. Ще однією причиною різкого зростання обсягів імміграції було зняття обмеження для людей, що хочуть мігрувати з нових країн-членів ЄС у Східній та Південно-Східній Європі: Польщі, Угорщини та Румунії.

Змішані сигнали для іммігрантів

Більше половини тих, хто шукає порад Мурмурі, мають високу кваліфікацію. «Серед цих людей багато інженерів, лікарів і вчених, які просто не мають можливостей на батьківщині. Є також багато молодих людей», - каже вона.

Німецький бізнес та промисловість раді бачити кваліфікованих робітників. «У зв'язку зі старінням населення в Німеччині, країні необхідно близько 2 мільйонів кваліфікованих працівників з-за кордону»,- каже Дитер Гундт, президент Німецької асоціації роботодавців. Працівники користуються особливим попитом у технічному секторі. «Справді важливим є створення гостинної культури, аби показати цим людям, що ми раді бачити їх тут, у Німеччині», - переконаний Гундт.

Але життя новоприбулих не завжди є легким, каже Мурмурі. До недавнього часу іммігранти з країн ЄС, які приїхали до Німеччини шукати роботу, мали право на різні соціальні пільги і могли брати участь у мовних та інтеграційних курсах. "Я думала, що це було дуже гарною ідеєю, - каже Мурмурі. - Це була інвестиція в їхню кращу адаптацію". І все ж упродовж останніх кількох місяців заявки до бюро працевлаштування на участь у цих курсах відхиляються, додає Мурмурі.

"Блакитна карта" нарешті стала реальністю

Оскільки попит на висококваліфікованих працівників не можна покрити лише за рахунок жителів Європейського Союзу, уряд Німеччини сфокусувався на наборі людей з вищою освітою з країн, які не є членами ЄС. Запровадження так званої "блакитної карти" спростило процес міграції іноземців до ЄС та Німеччини. Якщо людина може підтвердити, що вона має вищу освіту, і може довести, що вона має трудовий договір із зарплатнею не менше 44 тисяч 800 євро на рік, то вона може жити і працювати в Євросоюзі.

Для тих секторів зайнятості, де існує значна потреба в робочій силі, мінімальний дохід становить 35 тисяч євро на рік. Після трьох років ці іммігранти можуть подати заявку на довгостроковий дозвіл на проживання для себе і своєї сім'ї.

Гундт вважає, що це правило треба поширити і на працівників без вищої освіти. Нові керівні принципи були прийняті лише нещодавно, тому поки не можуть бути відображені в імміграційних показниках національної статистики. Утім, вже нині помітна позитивна тенденція і серед іммігрантів з країн, що не є членами ЄС. Минулого року кількість таких мігрантів була на 4% вище, аніж в 2010 році.

Потенціал можна використати деінде

Незалежно від того, звідки приїздять мігранти – з ЄС чи з інших країн світу, Мурмурі вважає, що консультаційні послуги в Німеччині можуть бути покращені. Перше, що потрібне людям, – це інформація. «Які права в мене є, які обов’язки та зобов’язання, де я можу влаштуватись на роботу?» - такими, за її словами, є найчастіші запитання новоприбулих. Більше того, нині багато людей навіть дзвонять їй із Греції, аби дізнатись про німецькі правила. На думку Мурмурі, кількість наявних інформаційних центрів для мігрантів у Німеччині є надто малою.

Зокрема, існують кілька приймальних центрів, а Федеральне агентство з питань працевлаштування нині більш тісно працює із грецькими органами влади. Але в цілому Німеччина надто повільно реагує на значну кількість нових мігрантів, вважає вона. «Якщо це не відбуватиметься швидше, Німеччина втратить свій потенціал», - застерігає Мурмурі. На її думку, якщо освічені іммігранти не знайдуть нічого в Німеччині, вони шукатимуть можливостей в іншому місці.