Призначення Олега Татарова: Зеленський ігнорує люстрацію
6 серпня 2020 р.
Український президент Володимир Зеленський своїм указом у середу, 5 серпня, призначив заступником керівника свого офісу Олега Татарова - високопоставленого посадовця міністерства внутрішніх справ часів президентства Віктора Януковича. У президентській канцелярії Татаров відповідатиме за формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, а також протидії корупції і захисту прав людини.
"Плювок в обличчя євромайданівців"
Учасники Євромайдану обурені тим, що бачення президента у сфері роботи правоохоронних органів формуватиме людина, яка працювала в МВС під час силового придушення акцій протесту на Майдані незалежності у Києві у 2013-2014 роках. Адже тоді новопризначений куратор правоохоронних органів у Зеленського обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС України. Тамтешні слідчі порушували кримінальні провадження проти учасників антиурядових протестів за обвинуваченнями, які згодом були визнані фальсифікованими.
"Це плювок в обличчя не лише всім "євромайданівцям", які постраждали від дій силовиків, але й всім мільйонам українців, які тоді виходили на вулиці, протестуючи проти свавілля влади", - зазначив у розмові з DW Павло Сидоренко, координатор Ініціативної групи поранених на Майдані. Сидоренко вже понад шість років домагається покарання правоохоронців, які калічили і вбивали претестувальників на Майдані у Києві та і в інших містах України.
Татаров, переконаний активіст, мав би бути не в Офісі президента, а, можливо, на лаві підсудних. "Він - один з тих, хто забезпечував кримінальне переслідування майданівців. Чи він особисто давав вказівки, чи це робилося з його пасивного схвалення, має встановлювати слідство", - вимагає Сидоренко. Загалом побиття і каліцтва близько 1700 українців, каже активіст, були задокументовані і роками лежать у папках у слідчих як докази злочинів режиму Януковича проти учасників Євромайдану. До них належить і сам Сидоренко. Від прицільних пострілів правоохоронців гумовими кулями в обличчя він втратив зір на одному оці. Утім, досі за ці злочини правоохоронців ніхто з високопосадовців не покараний. Так само як і за фальсифікацію кримінальних справ проти учасників протестів.
Не перше суперечливе кадрове рішення
Протестувальників Євромайдану новопризначений заступник голови офісу президента Татаров шість років тому називав "злочинцями", про що свідчать відеозаписи пресконференцій представників МВС, які досі є у відкритому доступі. Він запам'ятався також тим, що на пресконференціях і зустрічах з послами західних країн намагався дискредитувати учасників протестів і виправдати силові дії проти Євромайдану. Експосадовець, зокрема, заявляв, що "молодики" з числа протестувальників розтрощили приміщення посольства Канади. Вже невдовзі дипмісія спростувала цю заяву. Так само не знайшли підтвердження і слова Татарова про виявлені після першої "зачистки" у майданівців гранатомети.
Призначення Олега Татарова - не перше кадрове рішення Володимира Зеленського, яке викликало обурення у жертв злочинів проти учасників Євромайдану та їхніх родичів. У лютому їх обурило призначення першим заступником директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олександра Бабікова - адвоката, який представляв у суді експрезидента Віктора Януковича у справі про державну зраду. "Коли це стало відомо, наша ініціативна група домоглася зустрічі з президентом Зеленським, на якій ми застерегли його, що це призначення є ризиком для розслідування злочинів проти учасників Майдану, адже саме ДБР тепер їх розслідує. Кількома місяцями раніше Зеленський обіцяв нам зрушення у розслідуванні цих справ", - розповідає Сидоренко. Однак президент, вважає він, робить все, аби "поховати" справи.
Всупереч закону про люстрацію
Призначення Олега Татарова - показове політичне рішення Володимира Зеленського. Річ у тім, що відбулося воно, вочевидь, всупереч закону про очищення органів влади. Посада, яку з 2011 по 2014 рік обіймав новопризначений заступник голови Офісу президента, підпадає під дію люстраційного закону. Таким чином, Татарову до 2024 року заборонено обіймати керівні посади на державній службі, пояснила у розмові з DW колишня директорка департаменту з питань люстрації при міністерстві юстиції Тетяна Козаченко. "Люди, які підпадають під дію закону про очищення влади, є носіями досвіду надзвичайно корумпованої, тоталітарно-узурпованої системи. У час оновлення і проведення реформ держава не потребує тих осіб, які є носіями цього досвіду", - наголосила Козаченко.
Президенту вже не вперше закидають нехтування законом про люстрацію під час роздачі посад у своїй канцелярії. Так само підпадав під дію закону і колишній голова офісу президента Андрій Богдан, констатує Козаченко. Юристка, яка нині очолює Громадський комітет люстрації, свого часу оскаржувала призначення Богдана у суді, однак судді відмовилися навіть взяти скаргу до розгляду. Тетяна Козаченко констатує, що саботаж люстрації у судах і органах державної влади триває весь час з моменту ухвалення 2014 року закону про очищення влади.
Чи не найгірше з очищенням від старих кадрів справи у міністерстві внутрішніх справ, каже Козаченко. Там, за її словами, роками відмовлялися надавати мін'юсту інформацію про те, які особи обіймали "люстраційні" посади і перейменовували структурні підрозділи, аби лише захистити від звільнення співробітників часів президентства Віктора Януковича. Все це відбувалося під керівництвом міністра Арсена Авакова, який досі на посаді та з яким тепер тісно співпрацюватиме Олег Татаров, аби, як зазначено на сайті президента Зеленського, "забезпечувати гарантії національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції і захисту прав людини".