1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Розкол "Опозиційного блоку": зміни на проросійському фланзі

Азад Сафаров
20 листопада 2018 р.

Виключення двох ключових фігур з "Опозиційного блоку" остаточно підтвердило чутки про розкол в середовищі екс-регіоналів. Внутрішньопартійні чвари можуть призвести до нового розкладу сил перед виборами 2019 року.

https://p.dw.com/p/38bzo
Юрій Бойко (спиною в центрі), Дмитро Фірташ (ліворуч) та Вадим Рабіновіч (праворуч) на суді в Австрії
Юрій Бойко (спиною в центрі), Дмитро Фірташ (ліворуч) та Вадим Рабіновіч (праворуч) на суді в Австрії, 2015 рікФото: DW/E. Theise

У середовищі екс-регіоналів - розкол. У вівторок, 20 листопада, співголова фракції "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул заявив з трибуни Верховної Ради України про виключення з її лав співголови Юрія Бойка та заступника голови фракції Сергія Льовочкіна. За словами Вілкула, таке рішення ухвалили на засіданні фракції.

Що сталося?

Від самого створення "Опозиційного блоку" він поділявся на певні групи впливу. Більшість депутатів у фракції блоку представляють інтереси олігарха Ріната Ахметова. До цієї групи українські журналісти зараховують таких відомих депутатів, як Борис Колесніков, Вадим Новинський, Олександр Вілкул. Меншість представляє інтереси іншого олігарха -  Дмитра Фірташа, а також колишнього голови президентської адміністрації Віктора Януковича - Сергія Льовочкіна. До цієї групи входить, зокрема, Юрій Бойко. Ще кількох людей ЗМІ відносять до сфери впливу політика, кума президента Росії Віктора Медведчука.

Ще з літа, за даними оглядачів, Льовочкін вів переговори з головою політради партії "За життя" Медведчуком щодо об'єднання і висування єдиного опозиційного кандидата на президентських виборах. 9 листопада Юрій Бойко підписав з членом цієї ж фракції Вадимом Рабіновичем угоду про співпрацю та створення "Опозиційної платформи - За життя". Рабінович, за даними українських ЗМІ, вже давно де-факто веде незалежну політику і очолює політичну силу "За життя" разом з Медведчуком.

За життя - і за Бойка

У групі Ахметова ця угода викликала обурення. Співголова "Опозиційного блоку" Борис Колесніков назвав підписання угоди  "особистою ініціативою народного депутата Юрія Бойка, не узгодженою з іншими членами "Опозиційного блоку" і не легітимізованою з'їздом партії". З боку ані Бойка, ані Льовочкіна жодного публічного намагання виправдатися або пояснити ситуацію однопартійцям не було. Навпаки, 17 листопада стало відомо, що новостворена платформа висунула кандидатуру Юрія Бойка для участі в президентських виборах. Його позиціонують як єдиного кандидата, який представляє інтереси російськомовного населення Сходу. Або колишнього електорату Партії регіонів.

Проте з цим не згодні депутати групи Ахметова. Вони вважають, що кандидатом від опозиції має бути інша людина. Про це, зокрема, пише у своєму дописі у Facebook депутат Борис Колесніков, не добираючи дипломатичних слів: "Ми - послідовні прибічники консолідації опозиційних сил та висування єдиного кандидата у президенти. Авторитетного представника промислових і підприємницьких кіл, місцевого самоврядування, здатного перемогти на виборах, а не кандидата, що є підстилкою для нинішньої влади", - пише на своїй сторінці у Facebook Борис Колесніков. Таким кандидатом, близьким до сфери інтересів Ахметова, оглядачі називають самого Колеснікова, або ж Новинського чи Вілкула.

Роздрібнення проросійського флангу

"Таким чином замість одного кандидата в президенти, орієнтованого на виборців півдня і сходу України, буде кілька", - пише у Facebook політолог, керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. На думку експерта, замість одного гравця з претензіями на відносно високий показник на президентських виборах і прохід партійного проекту в парламент, "вимальовується три-чотири". Справа в тому, що про бажання балотуватися в президенти може заявити і Євген Мураєв. Ще у вересні він вийшов з партії Вадима Рабиновича "За життя" і заявив про створення власної політичної сили "Наші", тезки російського політичного руху, створеного кілька років тому адміністрацією президента РФ Володимира Путіна.

Навіть якби "Опозиційний блок" залишався монолітною структурою і висував єдиного проросійського кандидата, то й тоді його шанси виграти вибори були б малі. А після його розколу шанси проросійських партій падають ще більше, вважає директор Інституту світової політики Євген Магда. "Щоб розуміти перспективи проросійських партій в Україні, треба усвідомлювати, що  так званого електорального заповідника Януковича більше нема. Тому що Крим анексований Росією, а електоральний заповідник Януковича на Донбасі суттєво змінився. Він перестав бути монолітом, з якого можна брати кілька мільйонів голосів. Відповідно партії, які хочуть пройти протореною дорогою, зараз активно метушаться й намагаються знайти для себе можливості вийти до другого президентського туру", - пояснює Магда.

Боротьба за годівницю

Таке роздрібнення проросійських сил, на думку експерта, лише на руку проукраїнським партіям. Втім, він закликає не піддаватись омані. Мовляв, йдеться навіть не про ідеологічні принципи. "На жаль, в Україні, на відміну від Німеччини, немає суто ідеологічних партій, які стоять на непохитних ідеологічних засадах, - говорить Магда. - Тому я назву всі ці пертурбації боротьбою за годівницю. Не обов’язково це годівничка російська. Я думаю, що частина "Опоблоку", яка виключила Бойка, може годуватися з рук Ріната Ахметова".

Від переходу Бойка до іншої політичної орбіти ефекту на президентських виборах буде мало, вважають експерти. На їхню думку, йдеться скоріш за все про абміції самого перебіжчика та Медведчука. До того ж ці політики зараз орієнтуються здебільшого на парламентські вибори. І "Опозиційний блок", і "Опозиційна платформа - За життя" роблять більшу ставку на перемогу на них, ніж на президентських виборах.

ЧC-2018: у Брюсселі показали грубу гру Кремля (07.06.2018)

 

Пропустити розділ Більше за темою