1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Розслідування Bellingcat: чому зірвався "Вагнергейт"

Дар'я Нинько
17 листопада 2021 р.

Група розслідувачів Bellingcat має дані щодо того, що операцію з затримання найманців ПВК "Вагнер" переніс Офіс президента. Проте офіційно підтвердити це розслідувачі не змогли.

https://p.dw.com/p/437uB
Білоруський силовик виводить з будинку затриманого бойовика ПВК "Вагнер".
Bellingcat опублікувала звіт про розслідоування зриву спецоперації з "вагнерівцями".Фото: picture-alliance/AP/State TV and Radio Company of Belarus/Belarusian KGB

Розслідувальна група Bellingcat у середу, 17 листопада, опублікувала власне розслідування операції українських спецслужб із затримання найманців приватної військової компанії "Вагнер", яка зірвалася влітку 2020 року. У журналістському розслідуванні розкриваються багато деталей спецоперації, яку автори називають "унікальною", а також аналізуються причини її провалу, відомого як "Вагнергейт".

Що планувалося?

Інформацію про "Вагнергейт" розслідувачі Bellingcat збирали з документів, аудіозаписів та розмов з учасниками спецоперації та консультувались з тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України, яка вивчала її зрив.

Як встановили розслідувачі, операцію із затримання бійців ПВК "Вагнер" проводили Головне управління розвідки (ГУР) міністерства оборони України та департамент контррозвідки Служби безпеки України (СБУ). Метою операції від самого початку був збір даних колишніх бійців. Для цього українські розвідники "створили" підставну приватну військову компанію, а точніше - прикрилися назвою вже наявної. Компанія начебто підшуковувала найманців для охорони об'єктів російського концерну  "Роснефть" спочатку на Близькому Сході, а потім у Венесуелі.

Дістатися до місця призначення вони мали літаком з Мінська через Стамбул. Під час польоту в результаті повідомлення про ймовірну підготовку теракту літак мали посадити в Україні, а найманців - начебто випадково затримати і передати до суду.

До чого в історії ОП?

За день до того як завербовані найманці мали поїхати в Білорусь, тодішній начальник ГУР Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький прибули до Офісу президента України з наміром надати останній звіт щодо підготовки спецоперації. Проте, зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським вони не змогли.

Бурба переповів журналістам Bellingcat, що голова Офісу президента України Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень, оскільки напередодні Зеленський домовився про перемир'я на Донбасі і не хотів його зриву. За словами колишнього очільника ГУР, компромісом стало перенесення операції на чотири дні. Вилетіти з Мінська найманці мали б 29 липня 2020 року.

Проте, як підкреслюють розслідувачі, знайти підтвердження цих двох розмов між керівниками розвідки та офісу президента їм не вдалося.

Читайте також: Зеленський заявив, що про "вагнерівців" у Білорусі Лукашенку розповів він

Що відбулося в результаті?

33 найманці, які обманом опинилися в Мінську, вилетіти до Туреччини так і не змогли - їх затримали білоруські силовики. За два тижні до президентських виборів в Білорусі їх запідозрили у підготовці заворушень. Спочатку Олександр Лукашенко звинувачував в причетності РФ, але пізніше російська сторона заявила про український слід в операції.

В результаті Україна звернулась до Білорусі з проханням передати затриманих їй, проте Мінськ віддав їх Росії.

Раніше тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради України теж встановила, що проведення спецоперації із затримання членів приватної військової компанії "Вагнер" минулого року було відтерміновано. Проте визначити, хто з українських чиновників ухвалив таке рішення, ТСК не змогла.

Читайте також: Голова ТСК Ради: Порошенко не міг санкціонувати посадку літака з "вагнерівцями".

Bellingcat: турист з Солсбері, який став героєм РФ за операцію в Україні (27.09.2018)