Світ вимагає справжньої свободи преси у Китаї
5 серпня 2008 р.
Сім років тому Пекін обіцяв підготуватися до олімпійського свята не лише технічно: спорудити спортивні об’єкти і розбудувати інфраструктуру, а й морально: здійснити суспільні перетворення. Зокрема, в напрямку розбудови демократії та дотримання прав людини. 12 липня 2001 року, за день до того, як було вирішено проводити Олімпіаду-2008 саме у Китаї, представники КНР запевняли, що нададуть журналістам повну свободу. Каже Пол Штайгер - голова комітету захисту журналістів (СРJ):
«Лунали офіційні заяви з боку олімпійського комітету і китайської влади, які гарантували, що обмеження для ЗМІ послаблять. Це стосувалося і підготовки до ігор, і самої олімпіади, і також підбиття підсумків».
Утім, певні позитивні зміни все ж таки відбулися. З першого січня 2007 року іноземним репортерам дозволили займатися журналістськими розслідуваннями по всій країні. Однак ці правила регулярно порушувалися, відзначають європейські журналісти, які працювали в цей час у Китаї. Наприклад, влада перешкоджала проведенню інтерв’ю уже тоді, коли про все було домовлено з інтерв’юйованим, каже Джоселін Форд, вільна журналістка у Пекіні.
Особливо чітко це стало зрозуміло у травні, під час протестів у Тибеті, які були придушені владою КНР. Тоді усіх іноземних журналістів примусово вислали з країни. При цьому іноземні журналісти були у більш привілейованому стані, аніж їх китайські колеги. Розповідає Тшань Йу з китайського ПЕН-центру.
«До китайських журналістів почали ставитися ще суворіше. Майже для кожної значної події партійний відділ пропаганди готував приписи: що і як потрібно подавати. Таким чином китайські журналісти стали ще більш контрольованими. Журналісти, які намагалися зберегти свою незалежність, отримували проблеми. Чим ближче було до ігор, тим більше ускладнювалася ситуація. Дехто втратив роботу, дехто опинився за ґратами, дехто постав перед судом».
Промовистий приклад - арешт 10 червня журналіста з інтернет-видання. Підстава – незаконне володіння державною таємницею. Нині у Китаї сидять у в’язницях щонайменше 26 журналістів. Шарон Хом - директор організації « Human Rights in China» бажає від китайського уряду лише одного:
«Перше, що вони повинні зробити, це відпустити на свободу усіх журналістів, які сидять за ґратами лишень за те, що вони виконували свою роботу».
За кілька днів до відкриття олімпійських ігор під тиском міжнародної спільноти Пекін все ж таки пішов на певні поступки. Влада, зокрема, відкрила доступ до веб-сторінки правозахисної організації «Amnesty International», телерадіомовної корпорації Deutsche Welle та BBC.
Утім, цього недостатньо, вважають журналісти, політики та правозахисники. Організація "Репортери без кордонів" вже закликала до проведення акцій протесту біля посольств КНР у всьому світі під час церемонії відкриття Олімпіади, що відбудеться у п'ятницю.