Студенти вимагають «реформи Болонської реформи»

Переповнені лекційні зали, недоглянуті будівлі, перебільшена бюрократія та інформаційний хаос у період прийому студентів та у дні сесій - так описують свої університетські будні ті, хто здобував вищу освіту в Німеччині ще 25 років тому. Для більшості нинішніх студентів це не стрибок у часі, а теж знайоме повсякдення. Втім, чого німецькі студенти не мали чверть століття тому, так це сучасної двоступеневої системи освіти, що складається з бакалаврату та магістратури з їхніми вкрай перевантаженими навчальними планами та значно обмеженим часом, який відводиться для навчання.

З ранку до ночі в університеті

Складні комбінації навчальних модулів, обов'язкові для відвідування семінари й лекції, які через переповненість доводиться відкладати на наступний семестр- це лише кілька причин, з яких німецькі студенти страйкують. «Напад паніки у лекційному залі тепер не рідкість. Страх, депресії також. А потім нам ще розповідають, що треба більше старатися, аби взагалі отримати пізніше роботу», - скаржиться один зі студентів. «Ми постійно в стресі і взагалі не можемо розслабитися. Ми з восьмої ранку до сьомої вечора в університеті», - додає інша студентка.

Де взяти гроші на навчання?

Не було ще кілька років тому в німецьких університетах і плати за навчання, яку запровадили з посиланням на те, що ці кошти повністю використовуватимуть на потреби університетів, а студенти набудуть статусу клієнтів, які отримують певну послугу – освіту. Разом зі сплатою соціальних видатків семестр навчання тепер обходиться студентам у майже 700 євро. Ці гроші потрібно якось заробити, але часу на щось інше, ніж навчання, у студентів просто немає.

Тож, під гаслом «Education is not to sale» десятки тисяч студентів та школярів, які вже зараз думають про своє майбутнє, у майже 35 містах Німеччини вийшли на вулиці з маршами протесту. На їхніх плакатах написи на кшталт «Освіта занадто дорога! Скільки коштує тупість?» або «Ласкаво просимо до фабрики освіти».

Політики кажуть, що все розуміють

Деякі політики вже висловили своє розуміння дій студентської молоді. Так, приміром, президент Спілки вищих шкіл ФРН Бернард Кемпен підтвердив в інтерв'ю виданню «Südwest Presse», що вважає скарги студентів щодо перенавантаження виправданими. Міністр освіти Аннетте Шаван, в свою чергу, визнала, що втілення реформ Болонського процесу не є бездоганним. Втім, чи зможуть студенти домогтися «реформи Болонської реформи» поки невідомо.

Згідно з «дорожньою картою» страйкарів, наступні акції слід очікувати впродовж тижня між 30-м листопада й 6-м грудня. Крім того, 10 грудня німецькі студенти хочуть примусити політиків і чиновників, які відповідають за освіту, залишитися так би мовити на тригодинні «додаткові заняття». Молодь має намір заблокувати в Бонні під'їзди до конференц-залу, де відбуватиметься зустріч міністрів культури федеральних земель Німеччини.

Автор: Тетяна Бондаренко

Редактор: Леся Юрченко