Уперше на вибори
27 березня 2019 р.
Віталію П. - 19 років, він родом з Донецька. До Києва Віталій переїхав п'ять років тому разом з родиною, але досі юнак весь час думає про свій дім, який залишився на окупованій території. Там і надалі живе його бабуся, яка відмовилася покидати домівку. Через скрутну фінансову ситуацію в родині Віталій був вимушений відкласти свої плани щодо вступу в університет і влаштуватися на роботу - працює малярем на будівництві.
Цього року Віталій уперше має право голосу на виборах. "Можливо мій голос вплине на щось. Хочеться, щоб була визначеність щодо ситуації на Донбасі. Хочеться змін, зокрема, збільшення зарплати, бо на неї неможливо прожити, особливо в Києві", - каже хлопець.
Бюрократичні перепони й черги
Аби проголосувати, Віталію потрібно змінити виборчу адресу, оскільки він досі зареєстрований в Донецьку. Але, як з'ясувалося, через бюрократичну тяганину для цього потрібен час, якого у юнака, котрий працює шість днів на тиждень, обмаль. У свій єдиний вихідний він завітав до органу місцевої влади, який займається списками виборців, і наштовхнувся там на величезну чергу. "Довго чекав, але зрозумів, що до мене черга так і не дійде, тому пішов", - каже Віталій. Він жалкує, що цього разу йому так і не вдасться скористатись своїм виборчим правом.
Віталій не єдина молода людина в Україні, котра не скористається своїм правом голосу під час нинішніх президентських виборів. Згідно з дослідженням, проведеним соціологічною групою "Рейтинг", у наймолодшій віковій групі виборців віком від 18 до 25 років готові йти на вибори лише менше половини, а саме - 46 відсотків. Але реально на виборчі дільниці завітає ще менше молоді, кажуть соціологи.
"Незважаючи на те, що молодий виборець декларує готовність прийти на дільницю, це ще не означає, що він справді прийде", - пояснює в розмові з DW заступник директора соціологічної групи "Рейтинг" Любомир Мисів. За його словами, одних молодих людей відлякують бюрократичні перепони, інші не хочуть жертвувати своїм дозвіллям у день голосування.
Не цікавляться політикою, оскільки розчаровані
Соціальний портрет молодого виборця - досить строкатий й обумовлений віковими особливостями, продовжує Мисів. У зв'язку з цим він говорить про молодих людей, які п'ять років тому підтримували ідеї Майдану, а можливо й брали участь в акціях протесту: вони - мобільні, відкриті, орієнтовані на Захід, підтримують європейські цінності, мають запит на розвиток та отримання хорошої освіти.
При цьому, як наголошує Мисів, цей електорат абсолютно розчарований і мріє реалізувати себе швидше за кордоном. "Натомість якщо цього разу молоді українці й прийдуть голосувати, то вибиратимуть кандидата, який може все зламати", - зауважує Мисів. Про кандидатів у президенти молодь здебільшого дізнається зі соціальних мереж. Тому, хто найбільше "зачепив" молодих людей в Instagram, Facebook чи Twitter, тому вони свої голоси й віддадуть, прогнозує соціолог.
До 18-річного Едуарда Г., студента Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, судячи з усього, не достукався жоден з кандидатів. Юнак каже, що не знайомився з програмами кандидатів у президенти, а лише читав в інтернеті новини та статті про декого з них. "Я взагалі не цікавлюсь політикою. І вважаю, що в нашій країні немає достойних кандидатів, за яких можна було б проголосувати", - висловлює свою думку Едуард.
Саме тому юнак вирішив не йти на вибори 31 березня, а готуватись замість цього до іспитів. "Я хочу отримати хорошу освіту. У мене зараз важка програма, тому краще займатимусь вивченням матеріалу", - каже майбутній медик.
Брак політичної освіти для молоді
Голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель радить не забувати, що згодом нинішня молодь стане основою українського електорату. Тому, каже він, важливо вже зараз вчити молодь робити свідомий вибір, який може вплинути, зокрема, й на їхнє життя. В Україні ж, критикує Кошель, про молодих виборців згадують лише напередодні голосування. Діалог політиків з молоддю встановлюється в кращому випадку лише під час передвиборних кампаній, констатує Кошель.
На його переконання, вчити молодь робити свідомий вибір під час голосування має держава. Але якраз у цьому й спостерігається дефіцит. "Держава не готує системно молодь до участі у виборчих процесах. Не існує шкільної чи позашкільної системи політичної освіти, не існує програм з мотивації виборців. Активізують молодь лише громадські організації, але їхні ресурси і вплив обмежений", - каже Кошель. Така ситуація, вважає голова КВУ, призводить до того, що чимало молодих людей ігнорує вибори. "Ми матимемо багато втрачених голосів, зокрема, й на цих виборах", - переконаний Кошель.