Чому Кишинів віддаляється від Москви

Молдова дедалі більше віддаляється від Росії. Ані члени молдовського уряду, ані парламентарі з правлячої в Кишиневі демократичної більшості вже більше півроку не відвідують РФ. Постійне бюро парламенту постановило не фінансувати поїздку в Москву молдовської делегації для участі в першому за останні кілька років засіданні міжпарламентської групи співпраці. Туди 12 грудня вирушили тільки опозиційні соціалісти на чолі з головою партії, екс-прем'єр-міністеркою країни Зінаїдою Гречаною. DW за допомогою експертів спробувала з'ясувати, що відбувається в молдовсько-російських відносинах.

Заборона на виїзд з Молдови

У молдовському парламенті група співпраці з Росією найчисленніша - 56 осіб. Але до Москви вирушили тільки 11 представників опозиційної фракції соціалістів коштом своєї політсили - партії президента країни Ігоря Додона. Як пояснив в інтерв'ю DW генеральний секретар партії соціалістів, депутат Влад Батринча: "Ми зверталися і до інших фракцій, в тому числі до комуністів, із пропозицією взяти участь в засіданні міжпарламентської групи співпраці, але всі відмовилися". Рішення не фінансувати з бюджету поїздку групи депутатів до Москви було ухвалено постійним бюро парламенту 25 листопада. Як сказано в поширеному прес-релізі, народні обранці, які бажають поїхати туди, "не зможуть представляти парламент Республіки Молдова".

Ще на початку березня 2017 року депутати правлячої більшості й молдовські чиновники-високопосадовці відмовилися від будь-яких поїздок в Російську Федерацію. Приводом для такого рішення, йдеться в документі, стали зловживання з боку російських спецслужб, котрі "неправомірно допитували і обшукували" молдовських чиновників, депутатів, дипломатів, які в'їжджали в РФ, а також намагалися ініціювати міжнародний моніторинг за однією із осіб молдовської політеліти. Хоча в документі не згадувалося прізвище, мова йде про лідера Демпартії, олігарха Влада Плахотнюка, якого молдовські ЗМІ та громадянське суспільство звинувачують в узурпації влади в країні.

Не пускають у Кишинів

Як повідомили DW на умовах анонімності джерела в кишинівському аеропорту, "навіть якщо чиновнику чи дипломату потрібно вилетіти кудись транзитом дуже терміново і немає квитків на інші рейси, крім московських, людина відкладає поїздку". Водночас прикордонна поліція не пропускає на територію Молдови російських політологів, журналістів і навіть артистів. Подібних випадків вже назбиралося десятки.

Наприкінці вересня, приміром, в Кишинів не пропустили російську журналістку Дарину Асламову, що приїхала для інтерв'ю з президентом Ігорем Додоном. В аеропорту вона представилася громадянкою Хорватії і розмовляла з представниками прикордонної поліції англійською мовою. Її відправили назад до Москви. Як згодом сказали прикордонники журналістам, "вона не змогла пояснити мету візиту".

Таку саму причину наводили, коли в кінці жовтня не випустили з кишинівського аеропорту російського політичного аналітика, відомого економіста Михайла Делягіна, який летів в Молдову для участі в конференції, присвяченій 100-річчю жовтневої революції. Форум був організований Партією комуністів Молдови. Під час проходження паспортного контролю науковцю повідомили, що він є "небажаним елементом" для Молдови.

Але найгучніший скандал стався на початку серпня, колив Молдові оголосили персоною нон грата російського віце-прем'єра, тодішнього спецпредставника президента РФ щодо Придністров'я Дмитра Рогозіна. 28 липня пасажирський літак з чиновником на борту, що летів з Москви до Кишинева, не пропустила через свій повітряний простір Румунія.

Логіка влади

Логіка влади зрозуміла, вважає політичний аналітик Віктор Гуреу. "Ми спостерігаємо протистояння між Молдовою і Росією, і перший крок до нього зробила Москва, досить згадати, як в 2014-2016 роках російські спецслужби допитували і принижували наших чиновників, які прилітають до Росії", - переконаний експерт. З його точки зору, "таке ставлення було пов'язано з розслідуванням "Ландромату" та атак на банківську систему Молдови. Люди, яким ці розслідування невигідні, перебували в Москві". "Ландромат", або "молдовська схема" з відмивання грошей, у якій брали участь російські, молдовські й латвійські банки, діяла протягом кількох років. Вперше про неї стало відомо в 2014 році.

"Заборонні заходи є ознакою слабкості, з другого, Росія незаконно тримає свої війська на території республіки, - нагадує в інтерв'ю DW політичний аналітик Оазу Нантой. - Ось виведіть свої війська, і ми будемо дружити, обмінюватися делегаціями тощо. Це стосується і трансляції російських телепрограм". 7 грудня молдовський парламент ухвалив у двох читаннях закон, що забороняє трансляцію на території країни політичних і військових телепрограм з країн, що не підписали Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Росія підписала документ у 2006 році, але досі його не ратифікувала.

Євроінтеграція Молдови

Однак таку точку зору поділяють далеко не всі. На думку голови Асамблеї народів Молдови - неурядової організації, що підтримує тісні стосунки з Асамблеєю народів Росії в рамках євроазійських інтеграційних процесів - Ольги Гончарової, все, що відбувається між Молдовою і Росією, "погано з точки зору політики будь-якої держави". Як пояснила експертка в інтерв'ю DW, "те, що відбувається щодо РФ, нерозумно, адже маленька Молдова не може ігнорувати такого серйозного геополітичного гравця, як Росія. Відносини з нею мають розвиватися на дружніх засадах, як і з іншими країнами". "Але для молдовської політики завжди було характерно метання з боку в бік, то на Схід, то на Захід, без напівтонів", - виснувала Гончарова.

11 грудня Конституційний суд Молдови визнав правомірним внесення в основний закон країни пункту про європейську інтеграцію як стратегічний напрямок розвитку. "Теоретично РФ не висуває особливих претензій щодо зближення республіки з ЄС, її більше хвилюють взаємини Молдови з НАТО, але якщо подивитися глибше, то з 2009 року Росія сприймає проект "Східного партнерства" (Євросоюзу. - Ред.) як ворожий і часто ставить знак рівності між євроатлантичною інтеграцією і євроінтеграцією", - поділився своєю точкою зору з DW політичний аналітик Корнел Чуря. Тож, вважає експерт, рішення молдовського КС "їм не сподобається, але навряд чи воно буде публічно розкритиковано офіційно".