1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як у Євросоюзі ділитимуть основні посади після виборів

Юрій Шейко
29 травня 2019 р.

Після виборів до Європарламенту в ЄС почали домовлятися, хто очолить Єврокомісію та інші інституції ЄС. Цього разу пристрасті обіцяють бути сильнішими, ніж зазвичай. Про що домовилися на саміті ЄС, - у репортажі DW.

https://p.dw.com/p/3JMlc
Під час саміту ЄС, 28 травня 2019 року
Під час саміту ЄС, 28 травня 2019 рокуФото: Reuters/Y. Herman

По завершенню виборів до Європарламенту політична боротьба у ЄС далеко не завершилася. Лише два дні пройшли після закриття виборчих дільниць, як лідери країн ЄС почали обговорювати, хто очолить основні інституції Євросоюзу на наступні п'ять років. Для цього вони зібралися на саміт в Брюсселі увечері вівторка, 28 травня.

Брюссель між Францією і Німеччиною

Основний приз - посада голови Єврокомісії. І домовлятися щодо неї буде особливо важко. Адже дві найбільші європейські партії - Європейська народна партія (ЄНП) і соціал-демократи - вперше втратили більшість у Європарламенті. І тому будь-якому кандидату необхідно буде знайти підтримку ще принаймні однієї партії.

Не менш важко буде знайти згоду і між державами ЄС. Найвпливовішу посаду в ЄС хотіла би отримати Німеччина - її представник обіймав її лишt одного разу - у 1950-60-х роках. Нині кандидатом на посаду голови Єврокомісії від ЄНП є німець Манфред Вебер (Manfred Weber). Ця партія здобула перше місце на виборах до Європарламенту. Свою підтримку кандидатурі Вебера висловила і канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel).

Утім, великого бажання бачити Вебера на чолі Єврокомісії немає у президента Франції Еммануеля Макрона. Його партія створить у Європарламенті нову фракцію разом з лібералами. І у цієї політсили є свій претендент - данка Маргрете Вестагер.

Анґела Меркель і Еммануель Макрон під час саміту ЄС
Анґела Меркель і Еммануель Макрон під час саміту ЄСФото: picture-alliance/AP Photo/O. Matthys

Наскільки ця тема важлива для Меркель і Макрона, можна було бачити за часом їхнього прибуття на саміт, який провели у форматі неформальної вечері. Приїзд Меркель було заплановано за три години до його початку. Але вона прибула ще на 15 хвилин раніше, коли вхід до центральної зали Європейської Ради було перекрито. Канцлерці навіть довелося трохи зачекати, перш ніж бар'єр приберуть. Одразу ж після неї прибув і Макрон, також раніше запланованого часу. Майже всі інші президенти та прем'єри зібралися суттєво пізніше.

Швидко впоралися

Саміти ЄС часто затягуються до пізньої ночі чи навіть до ранку. Але не цього разу - його учасники впоралися лише за три з половиною години. Імовірно, причина в тому, що імена взагалі не обговорювалися. На цьому наголосив президент Європейської Ради Дональд Туск на підсумковій прес-конференції, попросивши через це журналістів не питати щодо конкретних прізвищ.

Підсумком саміту стало те, що Туску доручили провести консультації з приводу імен. Спершу він зустрінеться з лідерами фракцій у Європарламенті, а згодом говоритиме з керівниками всіх держав ЄС. Йдеться не лише про голову Єврокомісії, але також і про наступника самого Туска, про Верховну представницю ЄС із зовнішньої та безпекової політики та про керівника Європейського центробанку. Як пояснює джерело DW у ЄС, ідея полягає в тому, що домовитися про всі основні посади пакетом простіше, ніж щодо кожної окремо.

За словами Туска, важливо при цьому буде витримати баланс, який "має врахувати розмаїття ЄС, коли йдеться про географічне положення, розміри країн, гендер і політичну приналежність". Він уточнив, що ідеальний баланс знайти у реальному житті важко, але він буде прагнути до того, щоб дві з чотирьох посад здобули жінки. За словами Меркель, обговорювати при цьому будуть ще одну посаду - спікера Європарламенту.

Потрійна більшість

Перед попередніми виборами до Європарламенту в ЄС домовилися запровадити так звану процедуру "провідних кандидатів", за якою кожна партія обирає свого кандидата на голову Єврокомісії. І представник політсили, яка виборола перше місце, стає основним претендентом. У 2014 році так і сталося - Єврокомісію очолив кандидат від ЄНП Жан-Клод Юнкер.

Цього разу більшість європейських партій також обрали своїх кандидатів. ЄНП - Вебера. Соціал-демократи - нідерландця Франса Тіммерманса. Утім, Європейська Рада у вівторок вкотре заявила, що не вважає процедуру "провідного кандидата" автоматичною.

Іншими словами, президенти та прем'єри не збираються відмовлятися від свого права визначати кандидатуру голови Єврокомісії. Для цього треба зібрати подвійну більшість: підтримку 21 з 28 країн ЄС, у яких проживають не менше 65 відсотків населення об'єднання. Для затвердження потрібна ще одна більшість - у Європарламенті.

Чи буде конфлікт з Європарламентом?

Раніше того ж дня більшість фракцій Європарламенту підтвердили свою відданість процедурі "провідного кандидата". Проти були ліберали. Варто зауважити, що у Маргрете Вестагер, яка представляє цю партію, офіційного статусу "провідного кандидата" не було.

Макрон на саміті відмовлявся говорити про прізвища. Коли ж його запитали про Вестагер, він назвав її достатньо кваліфікованою, разом з Тіммермансом і французом Мішелем Барньє. Вебера при цьому він не згадав. Варто зауважити, що з цих чотирьох політиків він єдиний, у кого немає досвіду ні в уряді, ні в Єврокомісії. На це президент Франції вказував неодноразово. На його думку, основні посади мають обіймати "найбільш харизматичні, креативні та компетентні люди".

Попри розбіжності між Францією та Німеччиною щодо посад, у тому, які теми будуть головними для наступного керівництва ЄС, набагато більше єдності. Серед них Макрон виділив боротьбу зі змінами клімату, економічне зростання, безпеку, міграцію. Ці сфери називала і Меркель.

Ще більшу єдність учасники саміту намагалися показати, переконуючи, що серйозного конфлікту поділ посад не спричинить. "Ніхто не зацікавлений у конфлікті між Європейською Радою та Європарламентом", - зауважив Туск. "Кожен повинен бути толерантним і готовим до компромісу. Кожен і кожна, - погоджувалася з ним Меркель. - Нам знадобиться більшість, але ми повинні подбати, аби не поранити тих, хто, можливо, не зможе погодитися". Тепер Туск спробує знайти такий компроміс протягом наступних кількох тижнів, до саміту 20-21 червня.

Вибори до Європарламенту: головні наслідки для України (27.05.2019)