1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як Європа намагається стати космічним важковаговиком

Юрій Шейко
26 січня 2018 р.

Посилення конкуренції з боку як країн Азії, так і дедалі більшої кількості менших компаній змушує Європу замислитися, як забезпечити собі лідерські позиції в космічній галузі.

https://p.dw.com/p/2rUV4
Запуск європейської ракети Ariane 5 з космодрому Куру
Запуск європейської ракети Ariane 5 з космодрому КуруФото: ESA

Коли йдеться про дослідження та використання космосу, то Європейський Союз - не перше, що спадає на думку. І це при тому, що космічний бюджет ЄС - другий у світі. Але до самодостатньої сили в космічному сегменті Європа поки що не дотягує. Що потрібно зробити для того, аби ЄС такою силою стала, цими днями в Брюсселі розмірковували понад 500 представників космічних компаній, організацій, а також політиків і чиновників з багатьох країн ЄС. Вони зібрались на конференції "Більше космосу - більше Європи".

Є чим пишатися

Водночас Європа вже зараз може похвалитися не лише бюджетом, але й серйозними досягненнями.

Перший з флагманських проектів - система глобального супутникового позиціонування Galileo. Хоча на повну готовність планують вийти у 2020 році, зараз, із 22 супутниками на орбіті, вона вже працює.

Під час конференції представники Єврокомісії запевнили, що навіть нині Galileo - найкраща в світі система навігації. А саме, що вона не лише швидша за американську GPS, але й точніша - показує не тільки, на якій вулиці перебуває користувач, але й на якому боці вулиці.

У Galileo загалом багато застосувань. Маючи в себе маячок Search and Rescue, людина, яка потрапила в лихо, може подати рятувальникам сигнал. Завдяки Galileo час виявлення сигналу зменшився з трьох годин до максимум десяти хвилин. Зараз же у планах додати можливість повідомляти на маячок, що рятувальники сигнал отримали. Крім того, для розвитку безпілотних авто високоточні системи навігації просто необхідні.

Супутник моніторингу атмосфери Землі системи Copernicus
Супутник моніторингу атмосфери Землі системи CopernicusФото: ESA/ATG medialab

Другим європейським флагманом є система спостереження за Землею Copernicus. Отримані за допомогою неї дані, зокрема, використовуються в плануванні міст, будівництві інфраструктури, дозволяють вимірювати викиди парникових газів. Віце-президентка Єврокомісії Федеріка Могеріні розповіла про використання Copernicus після урагану "Ірма": "У Copernicus найкраща в світі система швидкісного створення мап. Тобто, за лічені години ми можемо створити точні мапи для оцінки пошкоджень і, найважливіше, для планування рятувальних операцій", - зазначила Могеріні. А інший віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович додав, що США "високо оцінили" дані, надані після урагану "Харві".

Отримані за допомогою супутників дані також використовуються для моніторингу кризових регіонів, зокрема в Україні, наприклад, для підтримки місії ОБСЄ.

На шляху до автономії

"Наші технології та експертиза роблять нас важковаговиком на глобальних космічних ринках", - переконана Могеріні. За її словами, головною ціллю Європи в космічній галузі є автономія.

Керівник департаменту з міжнародних зв'язків Європейського космічного агентства (ESA) Фредерік Нордлунд пояснив у інтерв'ю DW, що автономія складається з двох компонентів. Перший - контроль над космічними польотами. Іншими словами йдеться про можливість "робити запуски, коли хочеш і на власних умовах". Другий - "володіти технологією створення супутників".

Конференція "Більше космосу - більше Європи" у Брюсселі
Конференція "Більше космосу - більше Європи" у БрюсселіФото: DW/I. Sheiko

У Європи більше проблем у першому питанні, адже потреба європейських установ у запусках у космос забезпечується менш ніж на половину європейськими ракетами-носіями. Таких зараз дві: важка Ariane 5 і легка Vega В. Останній четвертий ступінь виробляється в Україні, на "Південмаші".

Однак вони не покривають усього діапазону потреб. Тож нині розробляють Ariane 6, перший запуск якої заплановано на 2020 рік, і Vega C, яку планують почати використовувати у 2019 році. Ці ракети повинні знизити ціну запусків. За словами гендиректора ESA Йоганна-Дітріха Вернера (Johann-Dietrich Wörner), йдеться про здешевлення на 50 відсотків. Щоправда, Фредерік Нордлунд підтвердив у розмові з DW, що в майбутній модифікації ракети Vega український двигун уже не використовуватиметься.

 

З супутниками справи краще. Так, президент ASD-Eurospace (асоціація, яка об'єднує компанії космічної галузі) Жан-Лоік Галль розповів, що зараз у Європі можуть здійснювати 100-відсоткове цифрове проектування супутників і усіх їхніх характеристик для знаходження оптимальної конструкції. За його словами, це - "революція".

Серед інших пріоритетів для Європи: створення системи зашифрованого зв'язку GovSatcom, очищення навколоземної орбіти  від сміття, а також розробка "правил космічного руху", в якій європейці не хочуть залишати ініціативу США.

Посилення конкуренції

За останній час конкуренція в космічному секторі значно посилилася. Це сталося внаслідок як розвитку інших країн, так і виходу на ринок багатьох нових фірм. Адже дигіталізація та розвиток промисловості дедалі більше відкривають Космос для менших компаній. Тому на конференції постійно говорили про жорстку конкуренцію.

За даними Галля, в розвиток космічної галузі Європейський Союз торік інвестував близько 7,7 мільярда євро. Ця цифра включає космічні бюджети ЄС, його держав-членів, а також ESA й EUMETSAT (Європейська організація супутникової метеорології). У той же час НАСА вклала 20 мільярдів доларів, а міноборони США - ще 24 мільярди. 

Хоча Росія перебуває на другому місці за запусками у Космос після США, різні учасники конференції, говорячи про конкурентів, у першу чергу згадували Китай, а також США й Індію.

Єврокомісар з питань бюджету Ґюнтер Еттінґер (Günther Oettinger) згадав у зв'язку з цим Давоський форум, який того дня відкрив прем'єр Індії Нарендра Моді. Цікаво, що попередній форум у Давосі відкривав лідер Китаю: "Питання в тому, чи буде видно Європу між індійськими представниками, китайськими представниками, як минулого року, та американцями", - сказав Еттінґер.

Співпраця з Україною

Учасники конференції наголошували, що прагнення до автономії не означає відмови від кооперації. Хоча під час заходу зв'язки з Україною не згадувалися, у розмові з DW керівник департаменту з міжнародних зв'язків Європейського космічного агентства Фредерік Нордлунд сказав про наміри продовжити співпрацю і з цією країною. Україна, за його словами, - "без сумнівів, космічна держава з фантастичною історією". "Зараз ми обговорюємо з Державним космічним агентством України, яку майбутню співпрацю ми можемо реалізувати", - повідомив DW Нордлунд. Деталей він не навів.

Піца у космосі: так її готують у невагомості (05.12.2017)

Пропустити розділ Більше за темою